Деякі уряди країн Євросоюзу скептично ставляться до ідеї пришвидшеного вступу України до ЄС у межах можливої мирної угоди, побоюючись, що такий крок може відкрити "скриньку Пандори" проблем і підірвати саму логіку розширення блоку. Про це пише Reuters із посиланням на європейських дипломатів.
Видання нагадало, що президент України Володимир Зеленський хоче, аби країна приєдналася до ЄС у 2027 році в рамках врегулювання війни. Він сподівається, що це закріпить Україну в головному політичному клубі Європи та відкриє шлях до більшого добробуту, безпеки і стабільності.
Утім, деякі країни, зокрема Франція та Німеччина, у приватних розмовах висловлюють скептицизм щодо скороченого шляху України до членства в ЄС, розповіли європейські дипломати й посадовці. Побоювання полягають у тому, що після отримання статусу країни-члена Україна може зменшити темпи реформ, зокрема у сфері боротьби з корупцією.
Віцепрем’єр-міністр України та головний переговірник з ЄС Тарас Качка пояснив Reuters, що Київ готовий врахувати ці занепокоєння, і запропонував запобіжники, зокрема систему моніторингу дотримання демократичних стандартів та перехідний період перед отриманням Україною сільськогосподарських субсидій ЄС.
За його словами, політичне зобов’язання щодо конкретної дати вступу є принципово важливим, мовляв, "це необхідно для мирного процесу, для встановлення тривалого і справедливого миру в Європі".
Пропозиція Урсули фон дер Ляєн
Нинішня процедура приєднання до блоку є тривалою та бюрократичною, вона передбачає роки переговорів і правових реформ для відповідності демократичним та економічним стандартам ЄС.
Тим часом президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, за словами дипломатів, за зачиненими дверима запропонувала реформу процесу вступу України до ЄС. Згідно з її ідеєю, замість виконання всіх необхідних реформ країна могла б приєднатися до блоку після виконання мінімальних вимог, але з обмеженим доступом до фондів ЄС і механізмів ухвалення рішень до повного виконання критеріїв членства.
Реклама"Це могло б спростити швидке приєднання України та інших країн, таких як Молдова, Чорногорія і Албанія. Проте навіть тоді ціль Зеленського - 1 січня 2027 року - не є реалістичною, зважаючи на те, що всі 27 чинних членів ЄС мають ратифікувати будь-яке розширення", - йдеться у статті.
"Зворотне розширення" не дієве?
Качка припустив, що Україна могла хоча б укласти договір про вступ наступного року, навіть якщо ратифікація та інші процедури триватимуть довше.
Утім, аналітики й дипломати скептичні щодо таких ідей, включно з пропозицією фон дер Ляєн, відомою як "зворотне розширення".
"Зростання підтримки популістських та антирозширювальних партій у кількох столицях змушує уряди бути обережними, аби їх не сприймали як такі, що прискорюють процес без суспільної згоди", - пояснила наукова співробітниця Німецької ради з міжнародних відносин Анастасія Почумбан.
РекламаОдин із дипломатів ЄС заявив, що "концепція зворотного розширення мертва". Також, за його словами, немає підтримки надання конкретної дати вступу".
"Україна просто не готова і має масштабні проблеми з корупцією", - додав один із західноєвропейських чиновників.
Комісія продовжить шукати варіанти
Попри це, очікується, що Європейська комісія продовжить шукати способи інтегрувати Київ до ЄС у найближчі роки, аргументуючи, що членство України зміцнить блок у військовому плані на тлі побоювань можливого нападу Москви на одну з країн блоку.
Деякі експерти вважають більш реалістичною модель поступової інтеграції, коли країни-кандидати дедалі більше залучаються до програм і засідань ЄС ще до формального вступу.
"Повне членство в найближчі кілька років залишається малоймовірним. Натомість більш імовірним є прискорена інтеграція – доступ до єдиного ринку, енергетичної, цифрової та транспортної сфер, поетапна участь у програмах і політиках ЄС", - зазначила заступниця директора Європейського політичного центру Коріна Стратулат.
Джерело: УНІАН