Російська Федерація із 2022 до 2025 року витратила на виробництво безпілотників 243 млрд рублів (3 млрд доларів США); у наступному трирічному бюджеті на ці цілі буде виділено щонайменше 112 млрд рублів (1,38 млрд доларів США). Диктатор Володимир Путін хоче, щоб до 2030-го РФ стала одним зі світових технологічних лідерів у галузі безпілотних авіаційних систем.
Як заявило видання Defense News, стратегія Кремля вже дала результати. У 2024 році росіяни виробили у 2,5 раза більше дронів, ніж у 2023-му, а виробництво безпілотників великої дальності зросло в п’ять разів менше ніж за рік.
Уряд країни-агресора розробив масштабний багаторівневий підхід, який включає в себе значні обсяги федерального й регіонального фінансування, тисячі стартапів і навіть систематичне навчання школярів.
Стратегія унікальна для Росії, оскільки зазвичай центральна участь в оборонних проєктах за державою. Тут же акцент на підтримці стартапів і малих підприємств по всій країні. Як повідомило в березні пропагандистське інформаційне агентство ТАСС, із майже 900 компаній, що займаються виробництвом БПЛА, 70% належать до малих і середніх підприємств. У сукупності на таких підприємствах зайнято понад 7000 осіб.
Природно, великі гравці теж отримують свою частку. Об’єднана авіабудівна корпорація, створена у 2006 році Володимиром Путіним для консолідації основних російських активів у сфері розроблення та виробництва літаків, у червні оголосила про створення спеціалізованого підрозділу безпілотних систем і виділення на нього мільярдів рублів.
Гендиректор заявив, що ОАК шукатиме гравців приватного сектора, щоб дати їм “можливість” співпрацювати з великим держпідприємством.
При цьому багато розроблюваних росіянами дронів нібито не пов’язані з військовим застосуванням. Вони призначені для використання в “сільському господарстві”, “моніторингу інфраструктури”, “службах доставки”, і це лише деякі приклади формулювань.
Однак сама природа цих технологій передбачає, що межі між цивільним і військовим застосуванням розмиті. Ті ж технології, які можна використовувати для спостереження за довгими трубопроводами, здатні, до прикладу, доставляти боєголовки через лінію фронту.
“Чіткої межі немає. Технологія може використовуватися як у військових, так і в цивільних цілях”, – заявив міністр сільського господарства й торгівлі Росії Антон Афанасьєв.
Двоїстість зберігається й у школах, у яких ввели навчальні програми, присвячені БПЛА.
“Нам заборонили говорити про необхідність цього на війні, і ми придумали цивільне застосування для розробок. Це дитяча програма. Тобто проєкт завжди повинен мати подвійне призначення… є таке негласне правило на всіх конкурсах, з якими я стикався“, – зізнався 17-річний інструктор із дронів на ім’я Максим.
Участь дітей у держпрограмах з безпілотників є офіційною політикою Кремля і підтримується такими державними установами, як Агентство стратегічних ініціатив, а конкурси спонсорують державні оборонні підрядники, як-от “Росатом”, “Ростех” і “Алмаз-Антей”.
Ще однією унікальною особливістю кремлівської стратегії в галузі БПЛА є її широке географічне охоплення. У федеральному бюджеті на 2025–2027 роки передбачено окремий розділ у розмірі 21 мільярда рублів (260 мільйонів доларів США) для 11 спеціалізованих регіональних центрів досліджень і виробництва технологій безпілотних літальних апаратів. Багато з них створюють у межах наявної комерційної інфраструктури, такої як зони вільної торгівлі, технопарки або поруч із давно наявними дослідницькими та промисловими об’єктами.
Принцип розосередження об’єктів на так званій стратегічній глибині заважає атакам Сил оборони.
Крім того, багато хто з 11 центрів, очевидно, спеціалізуються на певній ніші виробництва. Наприклад, заводи в Москві та Санкт-Петербурзі зосереджені на передових НДДКР і високотехнологічних розробках, Томськ виробляє електричні компоненти і спеціалізовані бортові системи, а Перм розробляє двигуни і рухові установки.
Спеціалізований центр у Татарстані, розташованому в центральній частині Росії на північ від Казахстану, став місцем, можливо, найбільшого у світі заводу з виробництва безпілотників. Судячи із супутникових знімків, підприємство переживає масштабне розширення.
Там триває будівництво житла, яке, за оцінками аналітиків, може вмістити десятки тисяч робітників. Завод у Єлабузі визначено як місце, де Росія збирає “Герань-2” – вітчизняну версію іранських “Шахедів”.
“Ці недорогі та міцні літаючі крила з великою вибуховою бойовою частиною стали невід’ємною частиною російських авіаударів по Україні”, – вказали в Defense News.
Як повідомляється, завод, який нещодавно завершив будівництво двох нових складальних цехів завдовжки 700 метрів, виробляє ці боєприпаси, що баражують, цілодобово, у три зміни.
Як писав OBOZ.UA, раніше у СЗР заявили, що Білорусь нарощує оборонне виробництво для потреб російського ВПК. На тлі західних санкцій Росія шукає альтернативи отримання компонентів свого озброєння, і таким варіантом може стати РБ.
Джерело: OBOZ.UA
