Хоча Сполучені Штати все ще є головною країною світу, в той же час головною країною ООН фактично є росія, а головними країнами НАТО і ЄС — Угорщина й Словаччина. Всі решта можуть лише рішуче засуджувати, висловлюючи дуже глибоку занепокоєність і таку ж саме дуже глибоку стурбованість.
Вся Європа разом з Байденом не дали Україні ані фактичного дозволу-ліцензії на перемогу над мордором, ані допомоги хоча б на рівні тієї, яку надають мордорові Іран чи Північна Корея, та й навіть те, що по краплі інколи вони надають, не дозволяють використовувати.
Навіть на ВЛАСНУ оборону Європі шкода 2-3 відсотків ВВП, то й яка вже там Україна?
У той же час Трамп, який обіцяв, що американські солдати за його президентства не гинутимуть у війнах, при цьому відкрито зазіхає, не виключаючи силових варіантів, не тільки на Гренландію (тобто поки що Данію) й Панаму, але й на Мексику і — щоправда, не кажучи (наразі) про силове втручання — навіть Канаду.
Водночас в Україні зформувалася найдосвідченіша й найбоєздатніша армія Цивілізації, яка готова заради Вітчизни на будь-який героїзм у будь-якому куточку світу.
Тільки сліпий і при цьому глухий не почуває того, як та сама Цивілізація (та й хіба тільки вона?!) так чи інакше об’єктивно підштовхує Україну, причому вельми активно, хоч цього й не помічаючи, стати, якщо путін продовжить вимагати від нас тільки фактичної капітуляції, американською — трампівською — “Північною Кореєю” (жандармом світу й [нових] американських кордонів) за РЕАЛЬНУ допомогу зброєю проти мордора, не залишаючи нам жодних інших варіантів виживання.
Чи довго Україна цьому шаленому тискові (зробимо Америку великою разом) опиратиметься?
Та й навіщо?
Джерело: OBOZ.UA
