Повномасштабне вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року стало найбільшим військовим конфліктом у Європі після Другої світової війни.
Йому передували роки агресії з боку РФ, зокрема анексія Криму у 2014 році та розпалювання війни на Донбасі. Попри численні дипломатичні спроби України та західних союзників запобігти конфлікту, Росія розпочала відкриту війну, порушивши міжнародне право.
З кінця 2021 року біля українських кордонів концентрувалися російські війська. Москва заперечувала плани вторгнення, проте водночас висувала ультиматуми щодо “гарантій безпеки”, зокрема вимагала відмови України від вступу до НАТО.
Початок вторгнення
О 5:00 ранку 24 лютого 2022 року президент РФ Володимир Путін оголосив про початок так званої “спеціальної військової операції” з метою “демілітаризації та денацифікації” України. Майже відразу по всій країні пролунали вибухи: російські війська атакували Київ, Харків, Одесу, Дніпро та інші міста.
Ракетні удари завдавалися по військових об’єктах, аеропортах, складах та стратегічних інфраструктурних об’єктах. Проте вже з перших годин війни стало зрозуміло, що жертвами стають і мирні жителі. Водночас російські війська перетнули кордон із кількох напрямків: з півночі (Білорусь), сходу (Росія) та півдня (Крим).
Президент України Володимир Зеленський оголосив воєнний стан та звернувся до громадян із закликом захищати країну.
“Сьогодні від вас, від кожного з вас вимагається спокій. По можливості залишайтеся вдома. Ми працюємо, армія працює, працює весь сектор безпеки України. На зв’язку з вами буду постійно я, РНБО, Кабінет міністрів України. Без паніки! Ми сильні, ми готові до всього. Ми переможемо всіх. Тому що ми – це Україна. Слава Україні!” – сказав президент у першому зверненні о 7:00.
Вже у перші години тисячі українців записалися до територіальної оборони, а на дорогах почали з’являтися перші барикади.
Битва за Київ
Однією з головних цілей російського вторгнення було захоплення Києва. Російські війська намагалися висадити десант в аеропорту “Антонов” у Гостомелі, щоб використати його як плацдарм для атаки на столицю. Проте українські сили завдали серйозних втрат ворогу, і вже наступного дня цей стратегічний об’єкт перейшов під контроль ЗСУ.
Запеклі бої точилися також у Бучі, Ірпені, Ворзелі – містах-супутниках Києва, через які росіяни планували прорив до столиці. Водночас українська армія активно нищила колони техніки, які рухалися з Чернігівського та Сумського напрямків.
Опір і перші успіхи України
Українські військові та цивільні чинили потужний опір. Російська армія розраховувала на “бліцкриг”, але вже в перші дні стало очевидно, що цей план провалюється. Українські захисники ефективно використовували протитанкові засоби, зокрема американські Javelin і британські NLAW, знищуючи ворожу техніку.
Народний спротив проявлявся не лише на фронті – тисячі волонтерів допомагали армії, українці активно долучалися до інформаційного спротиву, а західні країни почали вводити жорсткі санкції проти Росії.
Наслідки першого дня війни
У першу добу повномасштабного вторгнення Росія зазнала значних втрат – сотні одиниць техніки були знищені, а тисячі окупантів убиті або поранені.
За офіційними даними, в Україні за перший день загинули 57 цивільних, 169 отримали поранення. Полягли 137 бійців, 317 росіяни поранили.
Українське командування зберегло контроль над головними містами, і стало зрозуміло, що війна не завершиться швидко.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Буданов висловився щодо мирних переговорів, які відбуваються без участі України
Продовження боїв
Протягом року українська армія провела кілька успішних контрнаступальних операцій, звільнивши значні території на сході та півдні країни. Міжнародна спільнота посилила військову та фінансову підтримку України, надаючи сучасне озброєння та гуманітарну допомогу. Водночас Росія продовжувала завдавати ракетних ударів по українській інфраструктурі, спричиняючи значні руйнування та жертви серед цивільного населення.
Падіння Маріуполя стало одним із найтрагічніших епізодів війни в Україні. Після кількох місяців запеклих боїв та жорстокої облоги місто перейшло під контроль російських військ у травні 2022 року. Оборону Маріуполя очолювали бійці полку “Азов”, морські піхотинці та інші підрозділи Збройних сил України, які тримали оборону на заводі “Азовсталь”, попри постійні обстріли з повітря, моря та суходолу. Евакуація мирних жителів із підземних бункерів Азовсталі відбулася завдяки міжнародному посередництву, але військові були змушені здатися за наказом командування для збереження їхніх життів.
Починаючи з липня 2022-го, українські військові здійснили кілька успішних контрнаступів, зокрема на Харківському та Херсонському напрямках. У вересні ЗСУ провели блискавичну операцію на Харківщині, звільнивши значну частину окупованих територій, включно з містом Ізюм, яке було важливим логістичним центром російських військ. Цей успіх став важливим моральним імпульсом для українців та продемонстрував ефективність нової тактики, заснованої на швидких маневрах і використанні сучасної західної зброї.
“Ми знищимо всіх, хто зі зброєю прийде на нашу землю – чи добровільно, чи за мобілізацією”, – казав у липні 2022 року тодішній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний.
На півдні України українська армія поступово витісняла російські війська з правобережної частини Херсонської області. У листопаді ЗСУ звільнили Херсон – єдиний обласний центр, який росіяни захопили після повномасштабного вторгнення. Це стало не лише військовою, а й політичною перемогою України, оскільки повернення Херсона підірвало позиції Росії на міжнародній арені.
Початок 2023-го ознаменувався запеклими боями за місто Бахмут, яке стало ключовим пунктом оборони на Донбасі. Росія кинула значні сили, зокрема найманців “Вагнера”, на штурм міста, але українські війська тримали оборону, виснажуючи ворога.
Навесні українська армія почала підготовку до контрнаступу. Західні партнери передали Україні танки Leopard 2, Challenger 2 та бойові машини Bradley, що значно посилило українську бронетехніку.
У червні ЗСУ розпочали наступальні дії на південному та східному напрямках. Основні зусилля були зосереджені на Запорізькій області, де українські війська намагалися прорвати російську оборону та відрізати сухопутний коридор до Криму.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Оптимістичний песимізм. Що прояснили перші за три роки переговори США з РФ
Попри очікування швидкого прориву, український контрнаступ зіткнувся з міцною російською обороною. Росіяни облаштували мінні поля, укріплені позиції та глибокі оборонні лінії. Українським військам вдалося звільнити кілька населених пунктів у Запорізькій області, зокрема Роботине, але просування було повільним через високу насиченість мін і артилерійську перевагу противника.
“Саме тут, в Україні, проходить світовий фронт боротьби між добром та злом”, – сказав прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск під час візиту до Києва 22 січня 2024-го
Минулого року війна набула затяжного характеру. Російські війська зосередилися на утриманні окупованих територій, тоді як українські сили продовжували наступальні дії. Українська влада активізувала дипломатичні зусилля, але досягти стійкого миру не вдалося. Міжнародні санкції проти Росії посилилися, що вплинуло на її економіку, але не змусило припинити агресію.
Нові виклики та зміни в геополітичній ситуації
На початку 2025 року ситуація залишалася напруженою. Росія продовжувала контролювати значні території на сході та півдні України. У лютому президент США Дональд Трамп оголосив про зміну політики, висловивши готовність врахувати вимоги Росії щодо невступу України до НАТО, що викликало занепокоєння серед європейських союзників. Київ наполягав на поверненні всіх окупованих територій та продовженні євроатлантичної інтеграції. Бойові дії тривають, а перспективи мирного врегулювання залишаються невизначеними.
Джерело: Gazeta.ua
