Минулого тижня у Парижі США представили Україні та європейським партнерам свою пропозицію щодо врегулювання війни та чекали на їхню відповідь на переговорах у Лондоні. Та зустріч високопоставлених представників України, Європи та США, яка мала подати спільний план мирного врегулювання, так і не відбулася. Цей не дивно, адже “план Трампа”, на презентацію якого чекали вже давно, як виявилося, більше нагадує такий-собі путінський “конспект цілей “СВО”, аніж перелік взаємних поступок.
Масштабність цієї вимоги показує, що переговорник Трампа Стів Віткофф, очевидно, вже уклав угоду з Путіним під час переговорів у Санкт-Петербурзі, і що США тепер намагаються нав’язати її європейцям та Україні. Те, що вимагає Кремль сьогодні, і що, хоч як це не прикро, підтримують США – не що інше, як переписування міжнародно визнаних кордонів Європи для російського диктатора Путіна. Звісно, що ні Європа, ні тим паче Україна на такі кроки не погодяться. На пресконференції в Києві напередодні анонсованої зустрічі в Лондоні президент України Володимир Зеленський заявив, що про визнання Криму російським не може бути й мови.
Так чи інакше, але тепер постає питання – що буде далі? США, як і погрожували напередодні, вийдуть з переговорного процесу, визнавши цим першу зовнішньополітичну поразку президента США Дональда Трампа чи будуть і далі “викручувати руки” Україні та Європі?
Своїми думками щодо цих та інших актуальних питань в ексклюзивному інтерв’ю OBOZ.UA поділився український дипломат і політик Роман Безсмертний.
– У Парижі США представили Україні та європейським партнерам свою пропозицію щодо врегулювання війни та чекали на відповідь на переговорах у Лондоні, але зустріч так і не відбулася. Ще до початку зустрічі стало зрозуміло, що переговори у британській столиці не мають не тільки загального порядку денного, а й заявлених ключових учасників. Адже “план Трампа”, на презентацію якого чекали вже давно, як виявилося, більше нагадує такий-собі путінський “конспект цілей “СВО”, ніж перелік взаємних поступок. Не дивно, що у Росії вже заявили, що цей план президента США щодо завершення війни в Україні увійде до російських шкільних підручників.
– Давайте дамо відповідь на питання, а що ховається під словами “план Трампа”, і чи він насправді є? І що було представлено у Парижі під час попередньої зустрічі?
Якщо подивитися на офіційні дані, то головний зміст розмови зводився до обговорення запровадження всеосяжного і безстрокового припинення вогню. Ключова проблема постала навколо обговорення теми щодо військ стримування, або, як кажуть європейці, “коаліції сил охочих”. Щодо Криму, то ЗМІ наводили різні дані. Одні кажуть, йдеться про визнання Сполученими Штатами суб’єктності Росії над Кримом, а інші пишуть, про визнання Україною суб’єктності РФ над Кримом. Насправді, це взаємовиключні пункти, про які говорити, що це серйозно обговорювалося, не доводиться, тому що вони всі суперечили один одному. Це, скоріше за все, був витік певної інформації або навмисний вкид.
Станом на ранок 23 квітня жодного документа Україна не отримала. Не отримали його ні в Парижі, ні в Берліні, ні в Лондоні. І коли стало зрозуміло, що будемо обговорювати в Британії, то виявилося, що лише українська сторона підготувала проєкт документу, який стосується припинення вогню. Власне, це свідчить про те, що Вашингтон не виконав домовленості, не направив документ учасникам переговорів, апріорі йшов на зрив цих переговорів. Власне, про це знали вже з 21-го і в Лондоні, і в Берліні, і в Парижі. І розуміли, що очевидно Вашингтон іде на зрив. Причому, вже як пізніше стало зрозуміло, Білий дім буде робити винуватою українську сторону. Адже жодного погодженого плану, навіть у вигляді проєкту, документу, речі, про які зараз пише преса, не існує. Жодного проєкту чи документу ні Україна, ні європейські столиці не отримували.
Я знаю, що таке переговори. Коли ви сідаєте за стіл, і перед вами немає тексту, про що ви будете говорити? Про що ви будете домовлятися? Тому вся ця балаканина, яка ведеться зараз, на основі моментів, які виписані у пресі, я ще раз хочу це підкреслити – у Парижі питання обговорення торкалося припинення вогню, а також думок щодо подальшого питання обговорення мирної угоди. Жоден документ, жоден, я це підкреслюю, не надійшов ні до Києва, ні до європейських столиць.
– Так чи інакше, але тепер постає питання — що буде далі?
– Зверніть увагу на таку річ. Україна оприлюднила заяву, що коли Трамп був президентом, коли держсекретарем був Помпео, про те, що вони не визнають окупацію Криму російськими військами. Ця декларація, яка була підписана керівником Держдепу, увага, у присутності посла України і представника кримсько-татарського народу, на той момент голови Меджлісу, Мустафи Джемілєва, спиралася на декларацію Веллеса. Це та декларація, яка була схвалена Держдепом у 1940 році, після окупації держав Балтії Радянським Союзом, де було заявлено, що Сполучені Штати Америки від цього часу не визнають будь-якого силового захоплення будь-якої території.
А тепер дивіться, що відбувається. Wall Street Journal каже, що Сполучені Штати визнають право суб’єктності Росії над Кримом, але вони по їх же законах не можуть цього зробити. Друге – цього не може зробити й Україна у силу того, що це злочин кримінальний, це державна зрада. Тому ситуація виглядала так, що на момент, коли домовилися у Парижі, що американці підготують проєкт документу, але вони вже знали, що не можуть прописати подібні речі, це не буде виконано, бо його неможливо виконати. Ці люди настільки нефахові, мало того, що вони вбивають Сполучені Штати Америки, вони ще й руйнують довіру до себе й створюють абсолютно нестерпну ситуацію у міжнародних відносинах.
– Американці можуть самоусунутися з переговорного процесу, визнавши цим першу зовнішньополітичну поразку Трампа?
– Зараз пізно, Трамп вже не зіскочить. До цієї події він ще мріяв, що у нього є можливість, досягнувши якогось результату, зіскочити з цього питання, але його вже московський диктатор не випустить. Трамп вже стільки “накосячив” у цій справі, він настільки наробив дурниць, що як тільки зіскочить, все оце, про що я вам кажу й інше, щодо Ірану, Близького Сході, буде оприлюднено. І всі дізнаються, хто насправді завалив цей переговорний процес. Тому Трамп не зіскочить тепер вже з цієї ситуації. Зверніть увагу, як він днями почав звинувачувати своїх же радників у тому, що вони не хочуть займатися процесом. Тому він вже нікуди не подінеться.
Але одна із проблем, що він не здатен впливати позитивно на цей процес, і він цього не розуміє. Більше того, такі люди як Віткофф, його просто підставляють, граючи то на боці Росії, то на боці Ірану, то на боці терористів Близького Сході. Цей спецпредставник не розуміється на цих питаннях, і це вже давно помічено. Віткофф є тією особою, яка шкодить національним інтересам Сполучених Штатів Америки, підставляючи Дональда Трампа. У цьому випадку мають працювати Держдеп, радники президента, але ми маємо справу з ситуацією, коли вони не здатні управляти цим процесом. І тому, вони провалили зустріч у Лондоні.
– Чого чекати найближчим часом щодо мирного процесу?
– Те, що стосується найближчих кількох днів, то очевидно, що рятуючи себе, ті абсолютно бездарні помічники-радники Трампа, говоритимуть неправду президентові США, а Трамп продовжуватиме кидатися на Україну, на Володимира Зеленського. У ці дні, з моєї точки зору, не потрібно ні рефлексувати, ні реагувати. Очевидно, що необхідно почати відновлювати роботу вже після того, коли Віткофф щось привезе із Москви.
Уже абсолютно чітко зрозуміло, що у цій ситуації позиція України й позиція європейських партнерів, стає ключовою. Тут потрібна дуже чітка координація та напрацювання об’єднаної позиції. Зараз ми маємо відповідь Європи, яка базувалася на тому, що під час цих переговорних процесів й укладання угоди, в основі всього повинен бути принцип територіальної цілісності і суверенітету України. Це дуже важливо, адже це по суті спільна відповідь Вашингтону на його спроби торгувати територією України. Звичайно, що Москва паразитуватиме на ситуації, коли Європа та США мають різні позиції щодо України.
– Цей фактичний розкол, про який ви зазначили, між США і Європою, він буде масштабуватися? Адже у цьому ряду не тільки питання територіальної цілісності України, США не хочуть підтримувати “коаліцію охочих”, яку ініціює Європа, й загалом, вже відкрито говорять про зменшення своєї присутності на континенті. Так, напередодні, міністр оборони США Гегсет зазначив, що “США більше не можуть виконувати роль гаранта безпеки для Європи”.
– У цій ситуації, у Трампа є дві дороги. Перша – веде до імпічменту й позбавлення його посади президента, а друга – шукати спільну умову з партнерами, з Європою, з Україною. Тому що Дональду Трампу вони потрібні і для того, щоб поставити крапку в близькосхідній війні, і для того, щоб поставити крапку в іранській ядерній програмі, і для того, щоб перемогти таке зло, як режим у Росії. Дорога, якою йде зараз Дональд Трамп – це дорога до знищення Сполучених Штатів Америки. Це дорога, яка приведе світ спочатку до континентальних війн, а потім – до глобальної світової війни.
Настає момент, коли таким людям, як Рубіо, як радник із питань національної безпеки Майк Волц, треба не підспівувати забаганкам Трампа, а сказати правду, що насправді відбувається, а таких, як Віткофф, треба гнати подалі від президента США.
У цій ситуації очевидно, що необхідно, аби хтось із європейців також взяв на себе лідерство відкрити очі на реальну ситуацію у світі. Я сподіваюся, що це зробить майбутній канцлер Німеччини Фрідріх Мерц.
– На похованні Папи Римського Франциска, куди в суботу прибудуть і Дональд Трамп, і ключові європейські лідери, і Володимир Зеленський, можлива їхня зустріч й чи може вона принести якийсь результат?
– З моєї точки зору, будь-який шанс варто використовуватись для спілкування, у тому числі і похорони Папи Римського необхідно, даруйте, використати для того, щоб провести якийсь діалог, якщо він можливий. Річ у тому, що не треба думати, що те, що виголошено сьогодні і зараз Дональдом Трампом, тим більше написано за нього, ним акцептовано. Тому якщо зараз, умовно, президенту Фінляндії взяти ключку для гольфу і піти зіграти із Трампом у гольф, й деякі речі йому сказати, він їх почує.
Сьогодні є багато лідерів, які певною мірою можуть це зробити. У цьому ряду і прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні. Це і президент Франції Емманюель Макрон. Не випадково Париж обирається містом зустрічей, коли вже для США стає зрозуміло, що ситуація пропаща. Це, безумовно, вже згаданий вище Фрідріх Мерц. Тому цю роботу треба зараз організувати.
– Угода про надра з американцями, на ваш погляд, у нинішній ситуації її потрібно все ще підписувати або ні? Власне, прем’єр-міністр України Денис Шмигаль зараз у Вашингтоні, де працює над остаточним варіантом. Й, нібито, найближчими днямице може статися.
– Підписувати можна лише те, що відповідає національним інтересам України. Якщо там немає Дональда Трампа і його мародерів, то це достойно уваги. Це те, що потрібно і Україні, і Сполученим Штатам Америки. Ще раз хочу повторити те, про що я вже не один раз казав. Америка – це не тільки Дональд Трамп, не тільки його команда мародерів. Це ще й великий народ, велика економіка, все ще один із ключових стовпів коаліції демократії і свободи. Заради цього з Америкою треба працювати. Розуміючи, що Дональд Трамп не вічний президент, та й людина він не вічна. Тому в цьому відношенні необхідно відпрацьовувати, але при цьому ще раз акцентую увагу, не допустити речей, у яких можуть бути ознаки втрати національного інтересу України.
Джерело: OBOZ.UA
