Деякі українці стикаються з вимогою сплатити банку значну частку коштів на рахунку, який закривається примусово. Це пов’язано з фінансовим моніторингом, але не є штрафом за порушення правил прозорості транзакцій.
Про це, як пише “Мінфін”, повідомили у Національному банку України (НБУ). Фінрегулятор наголосив, що, згідно з чинним законодавством, банки не можуть стягувати з клієнтів штрафи за проходження фінмоніторингу.
“Наголошуємо: законодавством із питань фінансового моніторингу не передбачено застосування банками „будь-яких фінансових покарань щодо порушників правил фінансового моніторингу”. Тобто за порушення правил фінансового моніторингу, банк не може накладати стягнення, штрафи або будь-яку іншу фінансову санкцію на клієнта”, – пояснили в НБУ.
Крім вимог закону та правил, розроблених і затверджених Нацбанком, кожен банк має власні характеристики для проходження фінмоніторингу – аби до них не почали пристосовуватися, їх не розголошують. Втім, в НБУ пояснили, що, крім порушень правил фінмоніторингу, банки розривають договори з клієнтами й з інших причин:
- неплатоспроможність, незаконне використання картки або токена, надання недостовірної інформації та виникнення підозри у можливому незаконному використанні картки;
- отримання інформації від міжнародної платіжної системи щодо незаконного використання картки;
- порушення власником картки умов договору;
- ненадання власником картки документів, згідно з договором;
- припинення доручень (гарантій), наданих третьою особою за зобов’язаннями клієнта перед банком;
- виникнення несанкціонованої чи простроченої кредитної заборгованості за рахунком, кредитом чи кредитною лінією;
- отримання від клієнта повідомлення про втрату картки або телефону та підозра у їх незаконному використанні;
- встановлення факту провадження протиправної діяльності на підставі офіційних документів, повідомлень правоохоронних органів та інших організацій.
- наявність обґрунтованих підозр на підставі висновків служб банку щодо факту здійснення протиправної діяльності;
- використання карток для переказу коштів, отриманих незаконним шляхом.
Таким чином, банки стягують 20-30% від загальної суми на рахунку не за сам фінмоніторинг (але й за цю послугу окремо стягується 1% комісії), а за повернення коштів після нього вже в рамках розрахунково-касового обслуговування (РКО). Тобто саме тоді, коли власник рахунку хоче отримати заблоковані кошти.
Але нюанс полягає в том, що ознаки підозрілих транзакцій не розголошуються, тому клієнти банків не можуть дізнатися мотивацію банку для застосування покарання. Кожен банк визначає їх окремо, про що повідомляють клієнтам з відмовою пояснити причину блокування доступу до грошей.
Раніше OBOZ.UA писав, що у разі одностороннього розірвання банком відносин із клієнтом, він може переказати залишок коштів на рахунок іншого банку. Для цього потрібно звернутися до будь-якого відділення банку та надати необхідні документи:
- реквізити рахунку, відкритого в іншому банку;
- документи, що підтверджують повноваження розпоряджатись рахунками;
- документи, що посвідчують особу;
- документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та містить реєстраційний номер облікової картки платника податків України;
- заяву про переказ залишків коштів.
Джерело: OBOZ.UA
