Довге перебування при владі, настільки розбещило путіна, що він і справді почав вважати себе беззаперечним лідером у світі, яким усі повинні захоплюватися і підкорятися.
Телекадри, де він пірнає з аквалангом за “стародавніми амфорами”, літає на винищувачі, керує “Ладою” або “навчає білих журавлів літати”, стали частиною культивованого міфу про лідера, який не просто управляє — він всесильний, мужній, проникає в будь-які сфери та скрізь незамінний. Такі образи доповнюються різкими висловлюваннями (“мочити в сортирі”), що закріплюють сприйняття Путіна як сильного та рішучого “батька нації”.
Трамп формувався в середовищі успішного бізнесу . Його імідж великого бізнесмена цілеспрямовано культивувався десятиліттями — через телешоу The Apprentice, книги із заголовками на кшталт The Art of the Deal, інтерв’ю та провокаційні висловлювання. Передвиборчий слоган Make America Great Again апелював до національної величі, але насправді був продовженням його особистої грандіозної риторики.
Рано чи пізно конфлікт між цими особами був неминучий. І він відбувся. Правда головна причина цього конфлікту є помилка Путіна, який переоцінив свої можливості і не врахував в повній мірі характер Трампа, що врешті і призвело Путіна до фатальної помилки.
Але все по черзі.
В лютому цього року впливова американська газета New York Post вивела на першу шпальту матеріал про очільника Кремля Володимира Путіна із заголовком, що саме він є диктатором. Автор цього матеріалу в поєднані з війною Путіна проти України і чому США допомагають жертві агресії, досить переконливо доводить, чому Путін диктатор.
Немає сумніву у тому, що Путін диктатор і тиран. Але після того як за його наказом російська армія перейшла кордони України і розпочалася повномасштабна війна – він для переважної більшості світу є агресором і міжнародним злочинцем, а для нас, українців, він ще і божевільний. Тому, що тільки відверто божевільний правитель, для якого не існують будь-які обмеження на 1/7 планети, міг вчинити такий акт міжнародного тероризму і агресії. Вседозволеність путіна не знає меж, він одноособово править великою країною і не допускає навіть елементарних проявів якогось політичного плюралізму.
Якщо використати його ж термінологію, то його рішення про війну з Україною можна було б охарактеризувати як “зʼїхав з котушок”. Путін в Росії може все. Єдине чого він не може – собі забезпечити вічного життя, але він хоче жити вічно в серцях російського населення, не усвідомлюючи, що він з великою долею ймовірності завершить своє життя, як і переважна більшість диктаторів і тиранів. А поки що він намагається підкорити собі увесь світ і почав з України, але невдало! Україна зламала усі його плани і життєві сподівання!
Чингісхан знищив приблизно 11% населення планети, Тамерлан – 5%, натхненник путіна – Гітлер, біля 150 млн. людей на планеті, а сам Путін може знищити загалом усе людство.
У цьому є його головна небезпека.
Але, Путін усвідомлює, що він безсилий перед смертю. Як би він не хотів залишатися безсмертним – його смерть неминуча.
“Путіну запропонували винести Леніна з Мавзолею та “звільнити там місце для справжнього Імператора”. З такою пропозицією до президента РФ звернувся філософ Олександр Дугін”, – пише один з Телеграм-каналів. “Я вже писав колись, що віра у Путіна – це як віра в Імператора. Вважаю, що нашому Імператору не вистачає низки атрибутів, які залишатимуть священною його роль в історії Росії. І майбутнє місце його поховання, місце поклоніння всім успіхам сучасної Великої Росії – те, чого зараз дуже бракує”.
В центрі Москви знаходиться мавзолей, де зберігається не похований Ленін, подивитись на труп якого приходять мільйони росіян. Відомо, що мавзолей щорічно закривають на технічне обслуговування. Тепер його закрили на реставрацію. Хто його знає, що вони там реставрують, може справді готують Путіну місце.
Але, останні події дають обґрунтовані припущення, що Путіну цей мавзолей не знадобиться,- є велика ймовірність що він своє життя завершить як і його натхненник у брудній канаві. До цього все йде. Путін втратив шанс на мавзолей.
Залишилась лише брудна канава.
Чому Бог допускає до влади над народами тиранів та диктаторів, знаючи, що вони наказуватимуть вбивати і навіть винищувати, як, наприклад, при геноцидах та голодоморах? Яке покарання отримають після смерті тирани та диктатори, адже вони вбили мільйони?
Чи можна вбивати тиранів, щоб зупинити їх, щоб вони далі не чинили зло? І, якщо не можна, то, значить, Бог чинить жорстоко і несправедливо, дозволяючи здійснюватися злу — через збереження життя одному дозволяти знищення мільйонів!
Путін заподіяв велике зло людям, на його руках кров мільйонів жертв його агресії, тому справедливість вимагає його покарання за усі злодіяння. І це покарання наближається.
А тепер давайте повернемося до головного: як 50 днів, які виділив Трамп для Путіна, змінять світ?
Не припиняються дискусії навколо заяви Дональда Трампа, який дав Росії ще 50 днів на укладання мирної угоди з Україною.
Як пише DW: Є різні оцінки словам, сказаним Трампом 14 липня.
Одні називають це ультиматумом, інші називають ці 50 днів навіть подарунком Путіну, що нібито Трамп знову потурає йому. Правнучка Микити Хрущова, політолог Ніна Хрущова, яка проживає в США, так прокоментувала цю подію “На мою думку, це те, що ми передбачали з самого початку. Якщо Володимир Путін не піде на якісь поступки і буде твердо стояти на своєму, то Трамп нарешті образиться. Те, що сталося, не має жодного відношення до політики: це абсолютно трампівський нарцисизм, його шоу-бізнес. Практично Путін його образив, бо інші політики готові цілувати його у всі місця. Ось і Володимиру Зеленському теж пояснили, що Трампу потрібно кожну секунду говорити, дякую, що ви – Цар гори і таке інше. А Путін уперся. Це ж образливо. І образливо, коли всі тобі нагадують: мовляв, ми ж тобі казали, який Путін”.
А чому Путін уперся і не захотів визнати, що Трамп цар, або схожий на царя, тільки тому що він себе вважає Царем і хоче щоб усі у світі захоплювались ним.
Путін довгий час робив усе залежне від нього і його державних можливостей, щоб бути в максимально довірчих умовах взаємовідносин з Трампом. Йому багато що вдалося. Він майже повністю підпорядкував волю Трампа своїм інтересам. А для Путіна зараз головний інтерес – як завершити війну з Україною і зберегти владу та своє життя.
Але, одна його помилка зруйнувала роки напруженої роботи величезного державного апарату Путіна, який повинен був забезпечити рівноправні стосунки двох великих царів. Трамп, в силу своєї психологічної характеристики не хотів бачити нікого рівним йому, тому є велика ймовірність у тому, що Трамп більше не повернеться до стосунків з Путіним, які довгий час між ними існували. Він на Путіна образився. І це глибока образа!
Разом з тим, заява президента Дональда Трампа в понеділок щодо допомоги Україні ще раз доводить, що він непередбачуваний. Якщо Трамп і був послідовним у чомусь протягом своєї бурхливої десятирічної політичної кар’єри, то це підтримка російського диктатора Володимира Путіна та скептицизм щодо України.
Але, Путін своїми руками зруйнував стосунки з Трампом. В їх взаємовідносинах наступає новий етап, який може істотно вплинути на світову політику.
Для нас, українців, останні події і заяви Трампа вселяють великий оптимізм. З великою долею ймовірності ми можемо обґрунтовано говорити про серйозний розворот американської політики на користь України. Можливо прийдешні покоління українців охарактеризують ці події як історичні.
Можна багато приводити аргументів чому це дійсно історичні зміни, а можна їх охарактеризувати однією фразою, яку публічно оголосив один із головних кремлівських пропагандистів, але яка досить точно їх визначає – “Тепер це війна Трампа”! Мені здається, що цією фразою все сказано.
Зараз головний інтерес полягає у тому, як ці 50 днів змінять світ.
Дуже важливо що відкриваються величезні можливості для отримання Україною усього необхідного американського озброєння, причому не тільки оборонного, а й наступального. І надзвичайно важливо, що ця зброя буде передаватися Україні не США, а НАТО. Ця обставина може мати серйозні наслідки для використання цієї зброї, перш за все зняття заборон на її використання.
За ці 50 днів багато що зміниться і на полі бою, і в міжнародній політиці, дуже важливою є позиція Китаю. Незважаючи на те, що Китай терміново вступив в переговори з Росією про реанімацію газопроводу “Сила Сибіру”, який раніше був фактично заморожений, Китай не зацікавлений у погіршенні стосунків з США. Тому Китай може вплинути на бажання Путіна продовжувати війну.
Тобто, нова політика Трампа щодо Путіна буде носити глобальний характер і в цей процес будуть включені і Китай, і Індія, і інші країни.
Одна з речей, якими я захоплююся в президенті Дональді Трампі, пише Марк Тіссен у The Washington Post, він є колишнім головним спічрайтером президента Джорджа Буша-молодшого, – “це його схильність робити те, що він обіцяє. Він пообіцяв забезпечити безпеку південного кордону, і зробив це за лічені тижні. Він дав Ірану крайній термін, щоб мирно відмовитися від своєї програми ядерної зброї, а коли той цього не зробив, розпочав операцію “Опівнічний молот” і знищив програму. Під час свого першого терміну він пообіцяв “розчавити та знищити” Ісламську державу і зробив саме це — вигнавши ІДІЛ з її халіфату та вбивши її лідера Абу Бакра аль-Багдаді. Трамп також пообіцяв покарати Сирію, якщо вона застосує хімічну зброю проти свого народу, і на відміну від Барака Обами, він виконав свою обіцянку, коли Сирія перетнула червону лінію — не один раз, а двічі.
Коли йдеться про Україну, Трамп чітко заявив про те, що він робитиме, якщо президент Росії Володимир Путін не погодиться на припинення війни: Трамп пообіцяв запровадити нищівні вторинні тарифи на всю нафту, що надходить з Росії, і дати Україні більше зброї, ніж вона будь-коли отримувала від США. Тепер, коли Путін відкинув мирні зусилля Трампа, я впевнений, що Трамп зробить саме те, що сказав.
Президент вже скасував паузу Пентагону в постачанні зброї Україні, заявивши: “Ми збираємося надіслати ще трохи зброї. Ми мусимо. Вони повинні бути здатні захистити себе”. Але, оскільки Путін зухвало посилює свої атаки на Київ, а остання зброя, дозволена президентом Джо Байденом, незабаром закінчиться, Трампу потрібен новий шлях уперед.
Отже, якою має бути стратегія Трампа? Метою не може бути допомога Україні у відновленні її довоєнних кордонів — те, що кожна розсудлива людина знає, що це нереалістично, принаймні в найближчій перспективі. Але відповідь також полягає в тому, щоб не повертатися до безрозсудної політики Байдена щодо повільного постачання зброї, озброюючи Україну лише достатньо, щоб зупинити захоплення країни Росією, без жодної кінцевої мети.
Швидше, метою має бути змусити Путіна зробити те, чого Трамп вимагав з самого початку — припинити війну за столом переговорів — нав’язавши Росії такі важкі економічні та військові витрати, щоб у Путіна не залишилося іншого вибору, окрім як благати про мир.
Як це зробити? Росія переживає економічні проблеми, оскільки воєнні витрати призвели до двозначної інфляції, зростання процентних ставок та катастрофічної нестачі робочої сили. Єдине, що тримає російську економіку на плаву, — це продажі нафти і газу, які різко зросли за часів Байдена. Але за часів Трампа доходи Росії від нафти і газу почали падати, впавши на 33,7 відсотка минулого місяця. Трампу слід ще більше затягнути гайки за допомогою кампанії “максимального тиску”, спрямованої на витіснення російської нафти і газу зі світового ринку, подібно до того, як він зробив це з Іраном під час свого першого терміну.
Сенатор Ліндсі Грем (республіканець від Південної Кароліни) є спонсором законопроекту про санкції проти Росії, який має 85 співавторів. Цей законопроект допоможе Трампу зробити це, заборонивши енергетичні операції з російськими банками, що перебувають під санкціями, та запровадивши 500-відсотковий вторинний тариф для будь-якої країни, яка купує російську нафту та природний газ. Трамп повинен закликати Конгрес ухвалити його та підписати.
Руйнуючи російську економіку, Трамп також повинен чинити максимальний тиск на полі бою. Він оголосив, що надасть Україні більше оборонних систем для захисту українських цивільних осіб від російських атак. Але щоб змусити Путіна повернутися за стіл мирних переговорів, йому також потрібно буде надати Україні посилені наступальні можливості, включаючи зброю, яку Байден повільно відкладав, таку як високомобільні артилерійсько-ракетні системи (HIMARS), далекобійні армійські тактичні ракетні системи (ATACMS), ракети Stinger та Javelin, а також 155-мм артилерійські снаряди.
Це також оборонні системи, здатні знищувати російські літаки, безпілотники, склади ракет та склади боєприпасів, перш ніж їхні боєприпаси будуть скинуті на українські міста чи війська на передовій. Так само, як Трамп зняв кайданки з американських військових у боротьбі проти ІДІЛ під час свого першого терміну, він повинен зняти кайданки з українських військових сьогодні. Якщо Україна почне завдавати ударів по Росії за допомогою американської зброї, це покаже Путіну, що він не може досягти своїх цілей
Справа в тому, що незалежно від того, чи погодиться Путін припинити війну, Сполучені Штати повинні будуть продавати Україні зброю ще багато років. Навіть якщо буде досягнуто миру, Україні знадобиться американська зброя, щоб стримати Росію від відновлення бойових дій після того, як Трамп залишить посаду. Тому нам потрібно знайти спосіб побудувати довгострокові, стійкі оборонні відносини з Україною, так само, як ми це зробили з десятками інших країн світу.”
Разом з тим, важливо зазначити, що Трамп заявив, що готовий продати Україні більше систем Patriot, пише Max Boot ( The Washington Post).
Це чудовий початок з боку Трампа, але якщо він хоче довести війну до кінця, йому потрібно зробити більше. Найважливішим кроком, окрім набагато швидшого запровадження санкцій проти Росії, було б надати Україні заморожені російські кошти, які зберігаються на Заході. Філіп Зеліков, досвідчений співробітник національної безпеки, який зараз працює в Інституті Гувера, нещодавно написав, що обсяг російських коштів під контролем США набагато більший, ніж повідомлялося раніше. Оскільки багато російських активів перетворилися з цінних паперів на готівку, деноміновану в доларах, пише Зеліков, Сполучені Штати зараз контролюють близько 50 мільярдів доларів російських коштів. (Більша частина решти 300 мільярдів доларів знаходиться в Європі, хоча Японія, Канада та Австралія також мають значні активи.)Якщо оцінка Зелікова точна, це означає, що адміністрації не потрібно переконувати непокірних союзників США захопити значну кількість російських коштів; вона може зробити це сама. П’ятдесят мільярдів доларів – це величезна сума, яка може забезпечити Україні вирішальну перевагу у війні. Україна вже виконала вражаючу роботу зі збільшення внутрішнього оборонного виробництва, але Київ оцінює, що може потроїти його виробництво, якщо матиме додаткові кошти для цього. Було б поетично справедливо використовувати російські активи для перемоги над російським вторгненням і залучення Путіна до столу переговорів.
Слід визнати, що досі здається нереальним уявити, що Трамп захопить заморожені російські кошти. Але до понеділка також здавалося малоймовірним, що Трамп надасть Україні будь-яку подальшу допомогу. Як, на жаль, тепер дізналися аятола Алі Хаменеї та Володимир Путін, було б помилкою сприймати Трампа як належне або робити припущення щодо того, що він зробить чи не зробить. Критики кажуть, що якщо Трамп продовжить озброювати Україну, це зрештою стане “його” війною. Правда навпаки. Те, що Байден дозволив розпочати, Трамп може завершити на вигідних для України умовах. Єдиний спосіб, яким це стане війною Трампа, — це якщо Росія почне робити значні успіхи на місцях під час його каденції. Я не вірю, що Трамп дозволить цьому статися. Тому що це послало б сигнал слабкості супротивникам США. Він неодноразово говорив, що якщо Путін відкине мир, він обере сторону — і підтримає Україну. І коли Трамп обіцяє щось зробити, він схильний виконувати”.
Американський президент Трамп та його союзники мають вирішити, що робити, якщо Путін проігнорує умови Білого дому. Термін 50 днів наближає момент істини в російській політиці Трампа, вважає Костянтин Еггерт ( DW ).
Відповідь на вимогу Дональда Трампа укласти перемир’я з Україною протягом 50 днів Путін уже дав – масовані обстріли українських міст російською армією продовжуються. 50 днів, надані йому Трампом, не принесуть істотних змін у поведінці Кремля. Там просто не вірять у серйозність намірів Вашингтона та його союзників.
Тим часом, схоже, що нинішня вимога світу, звернена до Москви, для Білого дому справді остання і, можливо, суто символічна. Адже укласти хоч якийсь серйозний мирний договір за півтора місяці можливо лише за однієї умови: всі сторони конфлікту повинні мріяти його закінчити практично за будь-яку ціну. Нічого подібного ні в Москві, ні в Києві не спостерігається – звісно, з різних причин. У Білому домі, схоже, не цілком усвідомлюють: російська система, побудована Путіним на основі страху, цинізму та корупції, робить будь-які масові прояви народного невдоволення, навіть після гіпотетичних обстрілів “Томагавками” двох столиць, вкрай малоймовірними. Жодних протестів не було навіть тоді, коли ЗСУ захопили частину Курської області. На мою думку, небезпечний для режиму вибух обурення може викликати або загальна мобілізація (саме тому її всіляко уникає), або крах Ощадбанку (що поки малоймовірно).
Відомо, що для Путіна найважливіше – не виглядати “слабким”, як в очах світу, так що не менш важливо – в очах власного населення і особливо “еліти”. Оскільки про законопроект про вторинні санкції відомо досить давно, схоже, що низка гучних корупційних справ проти відомих чиновників і “околодержавних” бізнесменів – це свого роду попереджувальний постріл Путіна, який “еліта повинна почути і зрозуміти”: як би не було важко незабаром, незгоди, а тим більше. Путіна не раз рятувало те, що Захід боїться, по-перше, так званої “ескалації”, тобто застосування Росією ядерної зброї, а по-друге, “невідомості”, яка може йти за крахом режиму. “Раптом наступний буде ще гіршим за путінського?”, – чув я не раз від європейських та американських політиків та експертів. Хоча, здавалося б, куди ще гірше?
Головне питання, на яке належить відповісти самим собі і Америці, і її союзникам, таке: чи готові вони посилювати тиск на Росію та допомагати Україні, у тому числі постачанням озброєнь типу крилатих ракет без огляду на ці побоювання?
Трамп нарешті усвідомив, що Путін грає з ним у ігри.
Як каже в інтерв’ю Радіо Свобода американський військовий експерт, співробітник Гудзоновського інституту Річард Вайтц, варіант закупівлі американського озброєння для України країнами-членами НАТО – найкращий у цій ситуації результат для Києва, якому відтепер гарантовано постачання американської зброї: – Це хороший варіант без кращого варіанта – прямого американського фінансування таких поставок. Насправді Україна продовжуватиме отримувати американську зброю, але платитимуть за неї європейські країни. Тобто Києву гарантується приплив озброєнь, а європейці зможуть списати ці витрати за рахунок збільшення своїх оборонних асигнувань, про яке домовилися країни НАТО. Наскільки я розумію, від цього у виграші будуть усі сторони. Європейці збираються передати свої системи ППО “Петріот” Києву, зараз йдеться про значну кількість – 27 батарей, а в арсенали країн Європи надійдуть нові установки, зроблені американськими фірмами. Одночасно європейці продовжуватимуть постачати Україні далекобійне озброєння власного виробництва. Таким чином, українці отримали, по суті, гарантії продовження поставок американських озброєнь в найближчому майбутньому.
Адміністрації Трампа потрібна ясна стратегія протистояння путінської Росії, каже американський військовий експерт, співробітник Філадельфійського інституту зовнішньополітичних досліджень Стівен Бланк:
– Насамперед це свідчення віри президента Трампа в НАТО та готовність співпрацювати з партнерами по НАТО у постачанні зброї Україні. Друге, це гарантія постачання американських озброєнь Києву, причому не лише оборонних, як, наприклад, систем “Петріот”, а й наступальних – ракет різного радіусу дії, артилерійських систем. Це добре. Погано те, що невідомо, якими будуть обсяги цих поставок, наскільки вони зможуть задовольнити запити України, оскільки потрібні масштабні постійні поставки озброєнь. Третє: рішення відкласти на п’ятдесят днів введення імпортних мит на товари торгових партнерів Росії, як на мене, невиправдане. Невже Дональд Трамп все ще чекає на відмову Путіна від планів захоплення українських територій? Це нісенітниця. Путін відступить, тільки якщо його армія зазнає поразки або виникне загроза його владі. А для цього необхідно створити умови для наступальних дій української армії та застосувати жорсткі, дуже чутливі санкції проти основних покупців російських енергоносіїв. Я дуже сумніваюся, що заходи, про які було оголошено у понеділок, позначаться на поведінці Путіна. Сполученим Штатам та їх союзникам потрібна ясна стратегія протистояння Росії, а не екстрені заходи, вживані час від часу”.
Світ напередодні великих і важливих змін, які можуть істотно змінити усе міжнародне життя.
Важливим є те, що Україна опинилася у самому центрі цих подій від результату яких і визначиться подальша доля України.
Є усі ознаки того, що світло радості і перемоги піднімається над Україною. Ми не одні у війні проти Путіна. Перемогти ті сили, які стали на захист України Путін не здатний!
Тепер уже очевидно, що мавзолей для Путіна не потрібний.
Джерело: OBOZ.UA
