Макрон, переговори та все інше
Екстрений саміт у Франції, де так багато говорили про Україну, насправді, був не про нас, а про те, як ЄС (найвпливовіші країни ЄС) будуть співіснувати з США. Ми не є центром цього обговорення – ми вагомий елемент обговорення.
1. У Франції не приймали ніяких рішень, бо їх просто не існує . Європа розуміє: Трамп їм пропонує угоду:
– відрив від КНР;
– Перенесення частини технологій в США;
– Різке збільшення видатків на безпеку (Україна проходить по цій статті);
– Трамп залишить Росію, як пугало, але потім, залишить частину своїх військ в Європі і не розвалить НАТО. Простіше кажучи: не вихід з НАТО – це його пряник.
Що з цим робити ЄС не має чіткої відповіді. Я вважаю, що в відносно короткій перспективі, по більшості пунктів вони погодяться на умови Трампа.
Але про що ми повинні памʼятати: українське питання може бути виставлене на торги. Зараз європейцям вигідно мати нас в периметрі своєї безпеки. Так, я думаю, буде й надалі, але ми, повторюся, елемент їхньої торгівлі з США, а не єдине, хоч і важливе питання.
2. Переговори Росія-США в Ер-Ріяді – це натяк росіянам: ви можете бути включені в певні світові ігри, починаючи від вирішення питання Ірану (в широкому сенсі – від власне Ірану до хуситів) до більш глобальних питань в Африці. В той же час вже зараз зрозуміло, що Трампу потрібна:
– слабка Росія, яка продовжує лякати Європу;
– Росія, яка втратить повністю енергетичний ринок ЄС і, схоже, може втратити велику долю нафтового ринку Індії і, можливо, навіть Китаю.
– Росія, яка зменшить свої апетити в КНДР;
– Пряником, повторюся, стане символічне включення в певні світові процеси і статус “Європа нас боїться”.
3. Стартові переговорні умови України є не найкращими, бо в пакеті безпекових та територіальних питань, як рівне, стоїть виборче питання (хто прийматиме участь у виборах і за якими правилами ітимуть вибори). Плюс, на старті ми маємо не найкращі стосунки з командою Трампа. Я неодноразово говорив про те, що наші переговори мають будуватися навколо червоних ліній:
– ми не можемо погодитися на нейтральний статус (мова не про НАТО, в яке нас ніхто не бере, а про інші можливі воєнно-політичні союзи;
– Ми не можемо погодитися на різке зменшення максимальної чисельності ЗСУ.
– Ми не можемо погодитися на скорочення нашого ВПК;
– Ми повинні мати підписаний план на 5-7 років про постачання нам певної номенклатури озброєння;
– Ми не визнаємо анексовані території російськими.
Все інше, і особливо миротворці – це антураж. А щодо заяв Лаврова і Небензі про те, що ми маємо вийти з Херсона і Запоріжжя – не рефлексуйте. Цього не буде. Що точно буде, так це виходячи з нашої слабкої переговорної позиції зараз, росіяни спробують зривати перший раунд переговорів нашими руками. Це головна загроза нинішніх переговорів.
Джерело: OBOZ.UA
