28 вересня Молдова має зробити надважливий вибір – для сусідньої республіки це буде не просто день голосування, а момент істини. Геополітична турбулентність, внутрішня поляризація, гібридний вплив кремля – на ці та інші виклики має відповісти молдавське суспільство. Майбутнє голосування – не просто вибір депутатів, це вибір подальшого шляху країни. Для України парламентські вибори в Молдові – це питання регіональної стабільності: чи залишиться у нас союзник, чи ця країна перетвориться на потенційний важіль російського впливу.
У цьому та наступних блогах пропоную розібрати, як працює виборча система Молдови, що із себе являє політичний ландшафт республіки, хто реально претендує на владу, як росія втручається у вибори, та потенційні сценарії після виборів — від коаліцій до можливої політичної кризи.
Виборча система
Парламент Молдови – вищий представницький орган республіки. Має однопалатну структуру, що складається зі 101 депутата, які обираються на 4 роки загальним, рівним, прямим, таємним та вільним голосуванням в загальнодержавному окрузі. В історії Молдови були лише одні вибори, на яких діяла змішана виборча система – у 2019-му році, коли 51 депутат був обраний за партійними списками, а решта 50 – за мажоритарними округами. Але проіснувала вона недовго – з 2017-го року до липня 2019-го, коли депутати ухвалили рішення про повернення до пропорційної системи.
Прохідний бар’єр на парламентських виборах становитиме 5% для партій, 7% – для виборчих блоків та 2% для незалежних кандидатів.
До речі, що стосується незалежних кандидатів. Згідно молдавського Кодексу про вибори, це кандидати, які балотуються на публічну посаду незалежно від партій, інших суспільно-політичних організацій та виборчих блоків. Для реєстрації незалежним кандидатом особа повинна надати підписні листи, які містять підписи не менше 2000 і не більше 2500 виборців. Цікаво, що якщо кандидат – жінка, то вона повинна надати не менше 1000 і не більше 1500 підписів на свою підтримку. З гендерною складовою в молдавській політиці взагалі цікава історія.
В Молдові у 2016 році запровадили гендерну квоту у 40% для партійних списків для обох статей. У 2021-му році також запровадили формулу: на кожні 10 позицій у виборчому списку має припадати щонайменше 4 представники одного гендеру. До речі, того ж року в парламент була обрана рекордна кількість жінок – 40 (39,6% від загальної кількості депутатів). Найбільше жінок потрапили від партії PAS, яка першою зробила гендерну збалансованість частиною власної стратегії.
Наслідки такої політики – 7 місце Молдови серед країн світу в Глобальному рейтингу гендерного розриву з загальним показником 81,3% (Україна в рейтингу посідає 62 місце з показником 73%). І хоча показник рівності у парламентському представництві знизився порівняно з 2024 роком з 68,9% до 66,7%, в той же час зросла частка жінок-міністрів з 21,4% до 35,7%.
Граничний розмір пожертв для фізичних та юридичних осіб становить 6 та 12 середньомісячних зарплат відповідно (€4400 та €8800 відповідно). Ті громадяни Молдови, які офіційно працюють за кордоном можуть жертвувати до трьох середньомісячних зарплат по економіці країни, в якій вони перебувають.
Мабуть, варто також зазначити, що загалом в Молдові налічується 61 політичне формування – партій та рухів, з яких 35 оновили інформацію про зміни в статутних документах та керівних органах і відповідно можуть брати участь в наступних виборах. До 19 серпня – останній день подачі документів в ЦИК свої заявки про участь у виборах подали 21 партія, 4 виборчих блоки, 18 незалежних кандидатів та 3 запити від незалежних кандидатів, які сформували ініціативну групу. Станом на 01 вересня кількість конкурентів зменшилася. На депутатські мандати претендуватиме 13 політичних партій, 4 виборчих блоки та 4 незалежних кандидати.
Кількість виборців та виборчих дільниць
За офіційними даними, станом на 01 серпня кількість виборців зареєстрованих к відповідному реєстрі становила 3 298 443 особи. З них 262 388 – особи, які мають молдавське громадянство, але не зареєстровані за місцем проживання чи перебувають за кордоном. Ще 276 886 виборців зареєстровані в непідконтрольному Придністров’ї. Решта – 2,76 млн громадян з правом голосу закріплені за адміністративно територіальними межами районів, муніципалітетів Кишинева та Бельці і Автономного територіального утворення Ґаґаузія. Найбільша кількість виборців – проживають в столиці (663 тис.), в другому за розмірами місті Бельці – 98,6 тис., в Ґаґаузії – 129 тис.
Ситуація з кількістю виборців в закордонному виборчому окрузі поки що не зрозуміла, але приблизну кількість можна розрахувати на основі явки на тогорічних президентських виборах, коли проголосувало майже 330 тис.
Що стосується виборчих дільниць то їх кількість на території республіки становитиме 1961 дільниця. На території Придністров’я – 12 дільниць. У ЦВК це пояснюють низькою явкою деяких дільницях на останніх виборах, а також відсутністю вільної агітації та доступу більшості кандидатів на територію регіону.
Влада робить ставку на діаспору
В серпні МЗС Молдови запропонувало ЦВК відкрити 293 виборчих дільниці за кордоном, але згодом їх кількість збільшилася до 301 Найбільша їх кількість буде розташована в Італії (75), Німеччині (36), Франції (26). В таких країнах, як Велика Британія та США, які стали ще одними популярними напрямками міграції для молдаван, буде відкрито 24 та 22 дільниці відповідно. В сусідній Румунії функціонуватиме 23 дільниці.
А ось в росії за останні п’ять років кількість виборчих дільниць при проведенні виборів в Молдові зменшувалася з сімнадцяти у 2020 та 2021 роках до п’яти на останніх президентських у 2024-му. Цьогоріч їх кількість становитиме лише дві дільниці. В Україні через небезпеку також буде відкрито дві дільниці – в Києві та Одесі.
Тенденція скорочення кількості виборчих дільниць за кордоном і одночасно збільшення їх кількості в США та Європі спостерігається понад п’яти років. Це пов’язане з тим, що, по-перше, значна кількість мігрантів покинула росію після 2022 року. Крім цього, історично склалося так, що молдавани, які перебували на території росії, як правило, голосували за проросійські сили та кандидатів. Тому скорочення кількості дільниць в цій країні і одночасне збільшення кількості дільниць та розширення доступу до голосування на Заході, де традиційно голосують за проєвропейський курс Молдови, може забезпечити провладну партію PAS додатковими відсотками. Загалом, очевидно, що розширення мережі закордонних дільниць — стратегічний інструмент влади Молдови для мобілізації електорату, прихильного до євроінтеграції.
Громадяни Молдови, які проживають за кордоном також зможуть проголосувати поштою. Щоправда, лише ті з них, хто мешкає в таких країнах, як США, Канада, Японія, Республіка Корея, Австралія, Нова Зеландія, скандинавські країни (всього – 10 країн). Для голосування громадяни повинні були пройти процедуру реєстрації на сайті ЦВК і зараз їх кількість становить 2606 осіб. Така цифра когось може й не вразить, втім треба розуміти, що кожен голос з країн цивілізованого світу для партії влади буде на вагу золота. Достатньо згадати результати тогорічного референдуму про вступ до ЄС. “Так” проєвропейському курсу тоді сказали 50,35%, проти висловилося 49,65% молдован. Різниця склала всього 10564 голоси і саме голоси діаспори включно із голосування поштою забезпечили такий результат.
Календар виборів
Центральна Виборча Комісія Молдови затвердила електоральний календар на період парламентських виборів 18 липня. Вже за день розпочався процес реєстрації кандидатів в депутати, який тривав до 19 серпня. В цей період незалежні кандидати повинні були зібрати підписи. Що ж стосується виборчих блоків, вони повинні були подати документи у ЦВК до 13 серпня. Виборча компанія офіційно стартувала 29 серпня, за 30 днів до виборів, в цей день конкуренти розпочали публічну агітацію. До 18 вересня партії та виборчі блоки можуть внести корективи в списки кандидатів.
Головні конкуренти
У цьому блозі – лише загальна інформація про ті партії та блоки, які претендують на депутатські мандати восени. Про їх виборчі програми, персоналії, про те хто за ними стоїть і що насправді вони пропонують виборцям – в наступному блозі.
Згідно останніх досліджень громадської думки в майбутній парламент увійдуть дві партії та два блоки:
Політична партія “Партія Дія і Солідарність” (ПАС) – партія влади, пов’язана із Президенткою РМ Майєю Санду. На вибори ПАС поведе нинішній спікер молдавського Парламенту Ігор Гросу.
“Патріотичний виборчий блок соціалістів, комуністів, серця та майбутнього Молдови” (Патріотичний блок). Його утворили Партія соціалістів Республіки Молдова (лідер – Ігор Додон, експрезидент РМ (2016-2020)), Партія Комуністів Республіки Молдова (Лідер – Володимир Воронін, експрезидент РМ (2001-2009)), Партія “Майбутнє Молдови” (лідер – Василь Тарлєв, експрем’єр-міністр РМ (2001—2008)), Партія “Серце Молдови” (лідер – Ірина Влах, екс-башкан Ґаґаузії (2015-2023)).
Виборчий блок “Альтернатива” (Блок Альтернатива). До його складу увійшли Рух Національна альтернатива (лідер – примар (мер) Кишинева Іон Чебан), Партія спільної дії “Громадянський конгрес” (лідер – Марк Ткачук, колишній “комуніст”, радник експрезидента Володимира Вороніна), Партія розвитку та об’єднання Молдови (лідер – Іон Кіку, експрем’єр-міністр Молдови (2019-2020)) а також Олександр Стояногло, конкурент Майї Санду на торішних президентських виборах.
Усі ці політичні формування вже пройшли процедуру реєстрації і зможуть брати участь у виборах, а ось Політична партія “Наша Партія” (НП, лідер – Ренато Усатий, експримар міста Бельці) подала документи в останній день і зараз вони знаходяться на розгляді ЦВК.
Серед незалежних кандидатів можна виділити Андрія Нестасє, колишнього віце-прем’єр-міністра і міністра внутрішніх справ РМ в уряді Майї Санду (2019 р). Він найвідоміший серед конкурентів, але навряд чи зможе претендувати на депутатський мандат. На президентських виборах 2024 року за нього проголосувало лише 0,64% виборців (10 тис. голосів) а на парламентських, очолювана ним Платформа “Гідність і правда” отримала підтримку 2,33% електорату (34,14 тис.).
Ще одна кандидатка, яка має теоретичні шанси отримати депутатський мандат – Олеся Стаматє – колишня міністерка юстиції в уряді Майї Санду, а згодом – депутатка від партії ПАС. Втім її виключили із фракції через те, що, як, з’ясувалося, вона була авторкою кількох правок до закону про амністію, які дозволили звільняти надзвичайно небезпечних ув’язнених, навіть тих, яких було засуджено до довічного позбавлення волі.
В контексті конкурентів на виборах важливо нагадати, що протягом останніх двох років молдавські суди заборонили кілька політичних формувань, пов’язаних із місцевим олігархом-втікачем Іланом Шором (наразі переховується у москві). Партії, які він відкрито фінансував із-за кордону мали певну популярність завдяки популістським заходам, які проводили. Детальніше про них розповім згодом.
Передвиборча соціологія
Попередні парламентські вибори в Молдові відбулися у липні 2021 року. Вони були позачерговими через неспроможність парламенту сформувати уряд протягом трьох місяців. Тоді Президентка Майя Санду підписала указ про розпуск парламенту. За результатами голосування Партія “Дія і Солідарність” отримала 52,8% голосів і здобула абсолютну більшість в парламенті. На другому місці – Виборчий блок комуністів і соціалістів з результатом 27,17%, а на третьому – тоді ще не заборонена партія “Шор” (5,74%). Таким чином ПАС отримав 63 мандати, комуністи-соціалісти – 32, “шорівці” – 6. Завдяки перемозі, проєвропейська партія одноосібно сформувала уряд.
За даними опитування проведеного соціологічною компанією iData і презентованого 20 серпня 2025 року, в парламент проходять зазначені в попередньому розділі партії та блоки з наступними результатами:
- ПАС – 25,8%
- Патріотичний блок – 19,7%
- Блок “Альтернатива” – 8,1%
- “Наша Партія” – 6,6%.
Водночас, не визначились з вибором 19,8%, 3,2% відмовилися відповідати, а 5,3% заявили, що не будуть брати участь у виборах. Слід також зазначити, що дослідження проводилося у 89 населених пунктів без врахування діаспори та Придністров’я, було опитано 1071 респондент, похибка становить ±2,9%.
За такого сценарію нинішня партія влади ПАС отримає лише 41 мандат, Патріотичний блок – 36 мандатів, Блок “Альтернатива” – 13 мандатів, “Наша Партія”, яка вперше має шанси увійти в парламент, – 11 мандатів.
Можна зробити висновки, що в республіці формуються і набирають силу нові центри тяжіння протестного електорату, – Блок “Альтернатива” та “Наша Партія”. Їх лідери Чебан та Усатий – політики, молодші за Додона та Вороніна, тому комуністи та соціалісти з часом можуть втратити домінування в опозиційній ніші.
Втім, головний висновок – ПАС хоча й зберігає лідерство, але втрачає не лише електоральну підтримку, а й монополію на формування уряду. А це означає, що коаліція – неминуча. Велике питання – хто і як її сформує? В цьому питанні будемо розбиратися разом в наступних блогах.
Джерело: OBOZ.UA
