Угорщина є незвичайним членом ЄС і НАТО. Всупереч своєму геополітичному положенню – знаходження в самому серці Європи – країна доволі далеко відійшла від європейських цінностей і перетворилася за уряду авторитарного лідера Віктора Орбана на оплот російського лобізму. Поточна угорська еліта мислить виключно короткими позиціями, і націлена на утримання влади в країні, використовуючи для цього будь-які ресурси, зокрема російську енергетичну голку. Суттєва залежність угорської економіки від поставок енергоресурсів з РФ означає формування вогнища опору загальної політики всіх інших країн найважливішого європейського інтеграційного об’єднання.
Як відомо, існує пряма залежність між економічною несвободою і політичними обмеженнями, створюваними нею. Саме в такому невільному щодо путінського режиму становищі перебуває угорське керівництво, вимушене продавати, розмінювати європейське майбутнє країни на тимчасовий і доволі сумнівний фінансовий навар від поглинання кривавих російських нафти і газу.
Для безпринципного Орбана, звісно, енергоресурси не пахнуть. Для нього важливі короткострокові політичні тридцять срібняків тут і зараз, а не диверсифікація джерел постачання. Подібна поведінка є зрадницькою по відношенню до населення Угорщини, яким мерзенно маніпулюють, розписуючи вигоди дружби з російським агресором, поки відповідальні держави проводять курс на санкційну ізоляцію держави, що руйнує систему безпеки в Європі. Москва породила і розв’язала найбільш смертоносний конфлікт на континенті після закінчення Другої Світової війни. Щодня полчища окупантів знищують сотні життів українців, стирають у пил українські міста і села, звірствують своїми дронамі і ракетами, вбиваючи цивільне населення в сотнях кілометрів від лінії фронту.
Продажний політикан Орбан не хоче цього помічати. Йому і його поплічникам, на кшталт горезвісного міністра закордонних справ Сійярто, плювати на смерті, муки і страждання українців. Головне, нехай нафта тече трубопроводом “Дружба”.
Коли ЗСУ зробили спроби напоумити й урезонити російського агресора, знайшовши його ахіллесову п’яту у вигляді об’єктів нафтової галузі, як годувальниці антиукраїнської війни, то в Путіна одразу з’явився угорський лояліст, який закликав захистити цілісність російської нафтовій галузі, що є двигуном військової експансії на Захід. Купуючи російську нафту, що поставляється нафтопроводом “Дружба”, угорські фірми не тільки фінансують війну проти України, яка героїчно бореться, а й сприяють створенню плацдарму для подальшого нападу Москви на країни ЄС і НАТО. Така поведінка схожа на постріл собі в голову…
Розсудливі країни давно переконливо рекомендують Орбану схаменутися і стати на позицію підтримки європейських устремлінь України, яка собою, як щитом стримує російські військові амбіції в Європі. Як відомо, у Путіна всерйоз розглядають ідею поділу європейського континенту на сфери впливу, і готові опустити нову залізну завісу. Угорщина мало не номер один у цьому списку, і через політику Орбана може опинитися під непереборним російським впливом. Особливо якщо вільне майбутнє країни буде продано за російські нафтові подачки.
Замість шантажу Києва, і погроз відрубати 40% імпортних поставок електроенергії, Будапешту варто було б замислитися над ризиками посилення російських гібридних впливів на країну, що поводиться не як член європейської сім’ї, а як підкидьок Путіна.
Подібна поведінка команди Орбана просто лютий треш, а спекуляції Сійярто на смертях українських дітей – вершина політичного лицемірства. Хочеться вірити, що знайдуться здорові сили, які зможуть повернути Угорщину до лав держав світу, здатних відрізнити чорне від білого і мислити на перспективу більш далеку, ніж чергові вибори.
Джерело: OBOZ.UA
