Коли я чую на багатьох ютюб-каналах замість інформації якийсь дешевий розчин її з невеличкою щільністю у величезному потоці показного патріотизму, питання маю тільки одне: а чому ж ти, чоловіче призовного віку, досі не в ЗСУ?

Але пост мій, звісно, не про численних багатослівних патріотів-ухилянтів, а про інше.

Макронові байки щодо французьких військ в Україні й розповіді коментаторів про можливість знаходження в Україні навіть спільного британсько-французького [миротворчого?] контингенту можуть стати реальністю лише як результат певних суттєвих військових перемог, яких у нас вже давно немає, та/або продуктивних перемовин за участі ворога, про які наразі теж ніхто не каже, й не схоже, що вони ведуться хоча б на якомусь рівні за будь-якого посередництва.

За таких умов будь-яка скільки-небудь реальна спроба подібного довгоочікуваного втручання матиме наслідком те, що проти таких іноземних військ будуть терміново нацьковані корейці з їх безумовною чисельною перевагою, адже кім чен ин лише за один день примудрився отримати мільйон заяв від студентів щодо вступу до північнокорейської армії.

Тож власне мордор з НАТО й не воюватиме: то корейці чомусь дуже захотіли, а хто ж їх стримає, коли вони так хочуть й ані в кого не питають дозволу?

Недаремно Кая Каллас прямо заявила, що спочатку має бути досягнутий мир, а вже потім [як один з його результатів] можуть з’являтися в Україні й миротворці ЄС.

Тобто ЄС це така субстанція, що спочатку мир вже має бути, й тільки після цього його “створюватимуть” ЄСівські [або — якщо з Великою Британією — НАТівські] мироТВОРЦІ.

Тож без перемовин наразі в цьому плані — нікуди. А перемовини були б можливі, приміром, під час “орбанівського” різдвяного перемир’я, але поки що не є можливим власне перемир’я, бо якщо слухавку не беруть (незважаючи навіть на натяки Трампа!), то розмовляти важко, адже без телефона — далеко.

Тим часом “українсько-російський спецтрамп” Кіт Келлог підтвердив, відповідаючи журналістові з такою ж багатою фантазією, що перемовини могли б відбутися безпосередньо на Трамповій інавгурації, на яку Трамп (що любить дивувати) може запросити водночас Зеленського й путіна.

Кіт Муркіт біля воріт чеше лапкою живіт… Трамп вже казав, що танго танцюють удвох. Якщо ухилятися від контакту з тим єдиним у ЄС, хто плідно спілкується водночас і з Трампом (годинами!), і з путіним, а на Трампові натяки (“візьми слухавку — він від мене!!!”) не реагувати, то яке може бути СПІЛЬНЕ запрошення?

Мені надіслали повідомлення про можливість такого запрошення з якогось сайту не українською, а мордорською: “Виденье представителя Трампа о конце войны” — і я спочатку сприйняв перше слово як “видЕнье” (тобто марево), а вже потім зрозумів, що хотіли сказати “вИденье” (тобто бачення).

За теперішніх обставин це скоріше марево, хоча Трамп що забажає, все одно вичавить, а за те, що я уракаю менше за професійних ухилянтів, — вибачте.

Джерело: OBOZ.UA

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *