Полонені китайці Ван Гуанцзюнь та Чжан Ренбо, яких взяли у полон на Донеччині, розповіли, як опинилися на війні в Україні. Вони підписали контракт з армією РФ, хоча й не мали жодного бойового досвіду. Ван планував працювати у сфері медичної реабілітації, а інший заявив, що мав бути будівельником.
Полонений Ван Гуанцзюнь на пресконференції 14 квітня розповів, що до участі у війні проти України мав звичайну роботу, родину, зокрема дружину та батьків. Проте після втрати роботи під час пандемії COVID-19 “шукав новий варіант”. Спочатку Ван вийшов на контакт із російським рекрутером щодо роботи реабілітолога для поранених військових, а потім, за його словами, потрапив у російську армію – і “в нього не було вибору”.
5 лютого 2025 року Ван прибув у Москву, після чого його відвезли на навчання, що тривало п’ять днів, зокрема в Ростові. Далі він очікував свого відправлення на фронт. Потрапив на ЛБЗ 1 квітня, а 4-го вже брав участь у бойових діях.
За словами Вана, у китайських соцмережах є багато роликів, на яких люди у військовій формі. У КНР бути військовим – престижно, але там не кожен може потрапити на службу. Тому дехто спочатку намагається взяти участь у бойових діях в інших країнах.
Своєю чергою Чжан Ренбо народився у доволі заможній сім’ї та не мав ні проблем з їжею, ні повсякденними речами. Він працював пожежником-рятувальником, потім нібито поїхав у подорож до Росії, де згодом вирішив “заробити трохи грошей”. За словами китайського громадянина, спочатку в Росії йому пропонували роботу на будівництві, але “почалося інше, і тут ви нічого не можете зробити”. Він не очікував, що опиниться в Україні.
Чжан прибув до Москви 20 грудня 2024 року, а звідти його відправили в Ростов, потім у тимчасово окупований Донецьк. За його словами, близько місяця він переміщувався від бліндажа до бліндажа. Командування не знало китайської мови, а перекладача їм не надали, тому спілкувалося знаками та жестами. 5 квітня він потрапив у полон.
За словами перекладача, вимова у полонених китайців доволі пристойна та грамотна. Так здебільшого розмовляють у північному регіоні КНР.
Один із полонених розповів, що в його підрозділі було десятеро китайців, у другого – двоє. Вони нібито не встигли повоювати проти ЗСУ, бо один отримав поранення, інший здався в полон. Тепер вони хочуть повернутися додому та згодні на обмін.
За словами Вана, вони не розуміли, де саме служили. Ймовірно, це може бути 7-ма моторизована бригада.
“Все показували на пальцях, жестами, куди стріляти… Далі прилетіли українські дрони й почали бомбити”, – пригадав Ван Гуанцзюнь. Після цього дехто почав здаватися у полон.
Український командир після захоплення в полон рятував китайців від російських обстрілів
Коли вже полонені китайці потрапили в український бліндаж, знову почався обстріл. Вони припускають, що це була хімічна зброя, бо було важко дихати. Український командир пояснював, що робити, щоб урятуватися від цього газу.
“У цей час я вже відчував, що втрачаю сили… Потім відчув, що хтось схопив за комір і витягнув на свіже повітря”, – розповів Ван Гуанцзюнь. Він додав, що дія газу вплинула на його зір, бо він почав гірше бачити.
Далі китаєць розповів, що після того, як вибралися з бліндажа, перейшли в сусідній ліс, де сховалися.
“Нас троє вибиралося з цього обстрілу під керівництвом українського командира. Але одна людина загинула. Ми разом провели так 3-4 години. Були глибоко вражені допомогою українського командира. Єдине, про що я тоді думав, аби поряд була мама та врятувала мене. Інших думок не було”, – розповів Ван.
Чжан Ренбо розповів, що потрапив у полон тоді, коли пішов разом із росіянином на бойове завдання. Вони вийшли вночі, пройшли 2,5 км до якогось села та почули дрони. Поки чекали у схованці, росіянин намагався вийти на зв’язок із командиром, але цього не вдалося зробити. БПЛА зробив кілька скидів, але поранень вони не отримали. З напарником перейшли у практично розвалений будинок, де перебували до ранку, коли розпочався новий обстріл. Росіянин казав йому, що потрібно рухатися далі. Після чергової атаки дронів напарника Ренбо було поранено, і він кудись втік.
“Потім я біг дорогою, доки не побачив дрон, від якого сховався біля стіни від якоїсь будівлі. Знову була граната з дрона, яка не влучила. Потім уже побачив українського військового, який відвів на позиції українців, і тоді я вже був у безпеці”, – сказав він.
Як повідомляв OBOZ.UA, на початку квітня 2025 року Сили оборони України на Донеччині захопили в полон двох китайських військових. Вони мали при собі документи, які свідчили про громадянство Китаю. До цього українські захисники вступили в бій у районі населених пунктів Тарасівка та Білогорівка з шістьма військовими КНР, але вижило лише двоє.
Водночас у китайському міністерстві закордонних справ запевнили, що Пекін не відправляв своїх військовослужбовців для участі у війні проти України. Проте один із китайців, який потрапив у полон, є мешканцем провінції Хейлунцзян, що на півночі КНР. Він заплатив посереднику 300 тис. руб. (140 тис. грн), аби отримати змогу потрапити на війну.
Згодом президент Володимир Зеленський оприлюднив відео допиту військовополонених, зокрема громадян Китаю, що воювали на боці Росії. За його словами, це не окремі випадки, а системна робота російських спецслужб, які вербують іноземців, зокрема в юрисдикції Китаю.
Джерело: OBOZ.UA
