Чого Кремль насправді хоче від мирних переговорів щодо України: аналіз ISW

Кремль намагається домогтися від США економічних поступок і розвитку ділових відносин із Росією, водночас відмовляючись від будь-яких компромісів для припинення війни проти України. Також Москва прагне усунути європейські країни від участі в мирних переговорах. Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).

Аналітики звернули увагу на суперечливі заяви російських чиновників щодо угоди між США та Росією про дизельне пальне, укладеної 9 жовтня.

Зокрема, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров 27 жовтня заявив, що угода між США та Росією щодо дизельного палива є "чисто діловою угодою" і що вона не передбачала жодних умов, які зобов'язували б Росію до політичних дій або врахування безпекових питань в обмін на закупівлю російського дизеля Сполученими Штатами. Лавров також зазначив, що інформаційна війна навколо України триватиме і навіть має "тенденцію до ескалації". 

Аналогічно речник Кремля Дмитро Пєсков 13 жовтня сказав, що "немає прямого зв'язку" між угодою між США і Росією щодо дизельного палива й переговорами про припинення війни в Україні.

Тим часом генеральний директор Російського фонду прямих інвестицій Кирило Дмитрієв 12 жовтня заявляв, що дизельна угода нібито сприяє зусиллям щодо миру в Україні, а 17 жовтня - що призупинення деяких санкцій США проти Росії сприятиме "тривалому миру" в Україні. 

В ISW вважають, що така риторика російських чиновників має конкретну мету: відокремити економічні угоди зі США від мирних переговорів, щоб отримати економічні поступки Штатів, які підтримають подальші військові зусилля Росії. Сама ж Росія, зауважують аналітики, не зробила жодних поступок, які б дозволили будь-які змістовні мирні переговори.

Росія хоче усунути Європу від мирних переговорів

Іншим напрямком дій Кремля залишається спроба виключити Європу з мирних переговорів щодо України. Водночас Москва знову просуває вимоги щодо скорочення присутності НАТО в Європі.

Лавров заявив, що телефонна розмова президента Росії Володимира Путіна із президентом Фінляндії Олександром Стуббом та прем'єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стьоре продемонструвала бажання Європи "втиснутися" в мирні переговори. А помічник президента Росії Ушаков сказав, що Росія, Україна та США не планують мати європейських представників на запланованих тристоронніх мирних переговорах у листопаді.

Однак Пєсков 25 жовтня заявив, що Росія підтримає європейського переговірника, особливо того, хто хоче сприяти мирному врегулюванню.

"Заява Пєскова свідчить про те, що Росія підтримуватиме лише тих європейських переговірників, які здадуться максималістським вимогам Росії щодо повної капітуляції України", - вважають аналітики. 

Вони звернули увагу, що заяви Лаврова й Ушакова пролунали на тлі поновлення Кремлем вимог, які Росія висунула ще в грудні 2021 року. Тоді Москва, зокрема, вимагала обмежити розширення НАТО та скоротити військову присутність альянсу до рівня, який існував до 1997 року.

За оцінкою ISW, виконання цих вимог фактично надало б Росії право вето на внутрішню політику НАТО та обмежило б суверенне право багатьох європейських держав самостійно обирати військові союзи.

Аналітики нагадують, що Кремль регулярно намагається усунути європейських лідерів від переговорів щодо завершення війни, представляючи Росію та Сполучені Штати як єдиних сторін, які мають визначати умови мирного врегулювання.