Москві нанести удар по Лондону так само легко, як і по Гельсінкі, - Стубб

Графік президента Фінляндії Александра Стубба під час його нещодавнього візиту до Лондона був дуже насиченим, повідомляє The Times. 

Президент Фінляндії зустрівся з королем, виступив з лекцією в Лондонській школі економіки, пробігся Гайд-парком разом із прем’єр-міністром Канади, а також у своїй промові в Чатем-Хаусі назвав "Брекзит" "нічим іншим, як безпричинною ампутацією ноги".

Видання зазначає, що після переговорів із лідером Лейбористської партії та президентом України Володимиром Зеленським на Даунінг-стріт, 10, він розслабився у компанії прем'єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера та увімкнув футбол.

"Кір і я підтримуємо щотижневий контакт, і нам випала нагода провести багато часу разом у Лондоні: спочатку з Зеленським, а потім із нашими дружинами, дивлячись, як "Арсенал" перемагає "Леверкузен", що стало приємним бонусом", - розповів Стубб в інтерв’ю газеті.

За даними видання, обговорювалися набагато серйозніші питання, ніж матч. Зокрема, готовність Фінляндії до війни.

В статті вказується, що ця скандинавська країна, яка має спільний кордон з Росією протяжністю 1 340 км, є, мабуть, найбільш підготовленим членом НАТО до масштабного збройного конфлікту через свого войовничого сусіда.

Додається, що попри невелику чисельність населення - 5,5 мільйона осіб, Фінляндія має одну з найбільших армій у Європі. Наводяться дані, що близько шостої частини всіх фінів проходять бойову підготовку в рамках комплексної програми загальної військової служби.

"Фінляндія також протягом десятиліть будувала розгалужену мережу ядерних бункерів під своїми містами та передмістями, які зможуть прихистити 87% громадян у разі нападу на країну", - розповідає видання.

Видання поділилося, що всі – від школярів до керівників компаній – перебувають у стані готовності перейти на воєнний режим, щойно буде виявлено загрозу.

Населення дотримується концепції "72 години", яка готує їх до виживання протягом трьох днів без електрики, опалення, води та їжі.

"Мешканцям рекомендують запастися в підвалах своїх будинків найнеобхіднішим: консервами, сірниками, таблетками йоду, ліхтариками на батарейках та портативними плитами. Інші можуть скористатися більшими громадськими укриттями, виритими глибоко під жвавими міськими вулицями", - вказується в статті.

Окрім цього, фінські компанії створюють власний промисловий резерв і зобов’язані мати плани відновлення життєво важливих послуг протягом кількох годин після вторгнення.

"Підхід країни до оборони, що базується на залученні "всього суспільства", буде важко повторити в інших країнах", - припускає видання.

Проте, як додається, заради власної безпеки та безпеки всього регіону Фінляндія прагне, щоб союзники по НАТО якнайшвидше засвоїли ці уроки.

"Не існує чарівної формули, як це зробити… Ми можемо лише поділитися нашими найкращими практиками з Великою Британією та будь-ким іншим, але на те, щоб це все налагодилося, потрібен час", - висловив думку Стубб в інтерв'ю газеті після повернення з поїздки до Лондона.

На думку президента, призов є "силою", яка згуртовує населення та готує його до реалій війни. Фіни не чинять опору призову, а навпаки, розглядають його як "соціальний цемент".

"Військова служба є обов’язковою для чоловіків і добровільною для жінок, хоча очікується, що незабаром і для них буде запроваджено певну форму призову", - розповідає видання.

За словами Стубба, інші європейські країни рухаються в тому ж напрямку на тлі зростаючої загрози з боку Росії та дедалі "нестабільніших" трансатлантичних відносин із США.

"Швеція відновила призовну службу у 2018 році, Латвія – у 2023 році, а Польща минулого року оголосила про плани щодо проходження військової підготовки всіма чоловіками. Франція та Німеччина роблять обережні кроки для запровадження програм добровільної військової служби", - зауважує видання.

Водночас, в Великій Британії сама згадка про призов викликає суперечки.

"Я пам’ятаю, як проходив військову службу в 1988–1989 роках, наприкінці холодної війни, і тоді я нібито думав: "Навіщо я це роблю?". Мій син пройшов службу два роки тому. Тепер це питання вже не стоїть", - поділився Стубб.

Видання ділиться даними, що населення Фінляндії демонструє найвищу в Європі готовність боротися за свою країну – понад 80%, тоді як Велика Британія відстає з показником у 35%.

"Здатність Великобританії до ведення бойових дій – це інша справа. Минулого місяця колишній генерал попередив, що британська армія настільки виснажена, що "у найкращому випадку" зможе захопити лише невелике містечко", - йдеться в публікації.

Однак Стубб, колишній студент Лондонської школи економіки, який має британську дружину та дітей з подвійним громадянством, попередив, що столиця Великої Британії наражається на такі самі ризики з боку Росії, як і його рідне місто.

"У сучасній війні Москві нанести удар по Лондону так само легко, як і по Гельсінкі. Навіть з точки зору часу, якщо мова йде про балістичні ракети чи дрони", - вважає президент Фінляндії.

На його думку, світові події можуть швидко змінити ставлення британської громадськості до підготовки до війни, оскільки європейські союзники стикаються з "двома фронтами": на Близькому Сході та в Україні.

Видання наголосило, що погіршення відносин зі США є ще одним важливим чинником. Зокрема, президент США Дональд Трамп погрожував вивести Америку з НАТО через відсутність підтримки його війни з Іраном.

"Це, ймовірно, викличе резонанс серед широких верств населення як у Великій Британії, так і на континенті. Додайте до цього те, що відбувається в Ірані, і люди починають розуміти, що існують основні цінності, в які ти віриш і які хочеш захищати", - додав Стубб.