Росія знищує українське сільське господарство і саму природу України, - Forbes

Війна Росії проти України завдала масштабної шкоди не лише населенню та інфраструктурі, а й сільському господарству та довкіллю. Причому наслідки бойових дій уже вийшли далеко за межі України та мають глобальний вимір, пише Forbes.

До початку повномасштабного вторгнення Україна була одним із провідних виробників та експортерів аграрної продукції у світі. За даними Міністерства сільського господарства США, у 2021 році країна посідала сьоме місце у світі за виробництвом пшениці, шосте – кукурудзи, четверте – ячменю та друге – соняшникової олії. При цьому понад 55% території України становили орні землі.

Ключовою перевагою українського сільського господарства є родючий чорнозем. Однак після початку масштабної війни значні площі сільськогосподарських угідь опинилися під впливом бойових дій, пожеж, мінування та забруднення. Видання зазначає, що лише у 2025 році внаслідок війни було пошкоджено близько мільйона гектарів української території, причому приблизно третина цієї площі припала на сільськогосподарські землі.

Окремою проблемою стало забруднення ґрунтів, води та повітря. Внаслідок застосування зброї та роботи військової техніки в довкілля потрапляють хімічні речовини. Крім того, близько 30% українських земель, за наведеними у публікації оцінками, забруднені мінами та нерозірваними боєприпасами, через що їх не можна безпечно використовувати для вирощування продукції.

Війна також пошкодила водну та каналізаційну інфраструктуру. Обстріли підприємств призводили до руйнування каналізаційних труб, витоків стічних вод та знищення насосних і очисних станцій. Ще одним масштабним ударом стало руйнування Каховської дамби у червні 2023 року. Повінь охопила десятки тисяч гектарів сільськогосподарських земель на півдні України, зробивши їх непридатними для обробітку.

Не менш серйозними виявилися наслідки для українського експорту зерна. На початку повномасштабного вторгнення російські військові викрадали зерно та іншу сільськогосподарську продукцію з окупованих територій. Одночасно блокада українських портів у Чорному морі обмежила можливості експорту. У 2022 році за посередництва ООН було укладено зернову угоду, однак у середині 2023-го вона припинила діяти. Нині Україна шукає альтернативні маршрути, оскільки російські атаки продовжують загрожувати портам і суднам.

Як пише Forbes, ці події ще більше загострили глобальну продовольчу кризу. Наслідки блокування експорту українського зерна проявилися через зміни світових цін на продовольство та перебої у міжнародних ланцюгах постачання.

Окрему небезпеку становлять атаки на ядерні об'єкти. У червні 2026 року російський безпілотник уразив об'єкт зберігання відпрацьованого ядерного палива поблизу Чорнобильської АЕС. Раніше, у лютому 2025 року, дрон пошкодив захисну арку над станцією. МАГАТЕ також неодноразово повідомляло про військову активність поблизу Запорізької АЕС. Усе це створює потенційні ризики для ядерної безпеки і несе загрозу для населення, тваринного світу та довкілля.

На тлі накопичених збитків Україна переходить до юридичних механізмів їх відшкодування. 30 квітня Верховна Рада ратифікувала Конвенцію про створення Міжнародної комісії з розгляду претензій для України. Станом на 20 травня документ підписали 38 держав і Європейський Союз, а шість підписантів уже його ратифікували.

Комісія має розглядати вимоги щодо компенсації збитків, завданих протиправними діями Росії. Україна, як зазначає Forbes, готує позов до Росії на суму понад $57 млрд, пов'язаний із воєнними викидами парникових газів та екологічними руйнуваннями.

Водночас практичний механізм отримання компенсацій ще лише формується.

"Як це працюватиме на практиці, ще належить побачити", – підсумовує видання.