Національні Новини Повна версія

Швейцарські патрони для снайперів потрапили до Росії: в NZZ з'ясували, як це відбулося

· Війна

Після повномасштабного вторгення в Україну до Росії надійшли дві партії швейцарських патронів компанії Ruag на 60 та 50 тисяч штук, повідомляє Neue Zürcher Zeitung (NZZ).

Розслідування газети свідчить про те, що росіянам, ймовірно, вдалося обійти жорсткі санкції, оскільки з 2014 року, початку російської анексії Криму, продаж швейцарських боєприпасів у Росію заборонений. 

Встановлено, що після початку повномасштабної війни у 2022 році дві російські компанії зареєстрували поставки боєприпасів компанії Ruag. Російські органи влади вказали виробника разом з адресою: Ruag Ammotec AG, Uttigenstrasse 67 у Туні, Швейцарія.

Зокрема, перша партія об'ємом 60 000 патронів, зареєстрована 30 грудня 2022 року. Друга була трішки меншою, в 50 000 патронів, та згадувалася 5 квітня 2023 року. Їх також виготовила компанія Ruag Ammotec у Бернському Оберланді.

Як заявили імпортери, швейцарські боєприпаси призначені для цивільного використання, але зброю зазначених калібрів переважно застосовують снайпери.

Відомо, що завод з виробництва боєприпасів у Туні випускає патрони з 1863 року. До 2022 року це підприємство входило до компанії Ruag та належало Швейцарській Конфедерації. Однак, влітку 2022 року італійський оборонний концерн Beretta придбав завод.

Наразі підприємство в Туні працює під назвою SwissP Defence, а її боєприпаси мають відмінну репутацію. На своєму сайті компанія недвозначно рекламує патрони, які потрапили до Росії, як Sniper's Choice, тобто "вибір снайпера".

Розслідування видання встановило, як ці боєприпаси могли потрапити до Росії попри те, що з 2014 року заявки на експорт військового спорядження до Росії на цьому заводі не задовольняють.

Виявилося, що передбачуваний маршрут обох поставок пролягав через Балкани до Центральної Азії.

Видання вказало, що спочатку все відбувалося законно. Швейцарські патрони залишили Тун і вирушили до Словенії. Державний секретаріат Швейцарії з економічних питань (SECO) схвалив експорт до цієї країни ЄС.

Після цього, ймовірно, торговець зброєю перепродав боєприпаси до Киргизстану. Покупцями були дві невеликі компанії, які офіційно спеціалізуються на "товарах для полювання".

Видання констатує, що далі з Киргизстану було неважко доставити цей делікатний вантаж до Росії.

Встановлено, що покупцем  у Словенії виступив торговець зброєю Гашпер Хейбал. Вказується, що це колоритна постать, яка обіймала керівні посади в кількох компаніях, що постачають військове спорядження. 

Хейбал закупив товар для компанії, зареєстрованої за адресою промислового цеху неподалік Любляни, столиці Словенії. Він запевнив, що боєприпаси залишаться в країні й не покинуть Словенії. 

Однак, як свідчать документи Міністерства оборони Словенії, згодом торговець, судячи з усього, перепродав боєприпаси до Киргизстану.

Зазначається, що Киргизстан входить до Євразійського економічного союзу (міждержавного об'єднання за участю Росії, Білорусі, Казахстану, Киргизстану та Вірменії), створеного з ініціативи Москви. У той час ця країна була головним центром операцій з обходу санкцій.

В статті розповідається, що федеральна влада намагається за допомогою так званих сертифікатів кінцевого користувача гарантувати, що іноземні покупці не будуть потім перепродавати зброю, але як показує випадок із патронами з Туна, в цій системі є лазівки.

Іноземні компоненти в російській зброї

Раніше УНІАН повідомляв, що за словами уповноваженого президента з питань санкційної політики Владислава Власюка, оборонна промисловість РФ повністю залежна від іноземних компонентів і без них не випускала б нічого, крім "Орєшніка". Власюк додав, що Росії не вдалося зробити свої замінники і вона знову повертається до китайських комплектуючих, тому важлива санкційна робота. Він розповів, що прямі поставки у Росії збереглися з Китаєм. За його словами, всі решта компонентів потрапляють в Росію через треті країни.

Також ми писали, що у збитому в Київській області дроні "Герань-4" виявили 96 іноземних деталей, а в ракеті "Іскандер-М" - 147. За словами Власюка, мова йде про американські, китайські, тайванські, німецькі, швейцарські та канадські компоненти виробництва Texas Instruments, Amphenol, Diodes Incorporated, Kyocera AVX, Kemet, ON Semiconductor, Vishay Intertechnology. Сім деталей було виготовлено у 2026 році, а ще три - минулого року. 

Джерело: УНІАН