У Трампа пояснили, чому США вирішили пом’якшити нафтові санкції проти РФ

Адміністрація Дональда Трампа не змінює свого стратегічного курсу ізоляції агресора, попри останні дозволи на закупівлю російської сировини. Як заявив міністр енергетики США Кріс Райт у коментарі для CNN, нинішні послаблення є лише тактичним маневром, зумовленим ситуацією на Близькому Сході.

Щоб стабілізувати ринок, Вашингтон надав Індії 30-денний дозвіл на купівлю російської нафти. Причиною такого рішення став її дефіцит, що виник через війну в Ірані. Проте, як запевняє очільник Міненерго, це не означає потепління у відносинах з Кремлем.

"Політика США щодо Росії зовсім не змінилася. Індія прекрасно це розуміє. Вони фактично витіснили всю російську нафту зі свого імпорту і збільшували імпорт зі США, з Венесуели та інших країн. Індія була чудовим партнером у цьому", - пояснив Кріс Райт у розмові з журналістами.

Міністр розповів деталі перемовин з індійською стороною, у яких брав участь і голова Мінфіну Скотт Бессент. Виявилося, що в морі зараз перебуває величезна кількість нафти, яка мала розвантажуватися в Китаї. Щоб не чекати шість тижнів у чергах до китайських портів, США запропонували Індії прийняти цей вантаж раніше.

"Нехай вона буде розвантажена на індійських НПЗ, щоб послабити страх дефіциту нафти, стримати стрибки цін і побоювання, які ми бачимо на ринку. Це просто прагматичне рішення на короткий термін. Жодних змін у політиці проти Росії", - пояснив урядовець і підкреслив, що це технічне рішення.

Риторика Трампа

Раніше УНІАН писав, що Трамп назвав різке зростання цін на нафту "невеликою ціною" за усунення ядерної загрози з боку Ірану та забезпечення світової безпеки. На тлі ескалації конфлікту на Близькому Сході вартість палива перевищила 100 доларів за барель, що стало найвищим стрибком з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Американський лідер переконаний, що подорожчання є тимчасовим явищем, і ціни швидко впадуть одразу після завершення "військової операції".

Додамо, що іноземне видання провело паралелі між війною Дональда Трампа в Ірані та повномасштабним вторгненням Володимира Путіна в Україну. Аналітики вказують на схожу риторику лідерів: обидва називають бойові дії не "війною", а "операцією", та закликають солдатів противника скласти зброю, обіцяючи швидку перемогу. Експерти застерігають, що сподівання на короткий конфлікт часто не виправдовуються, особливо коли політичні цілі залишаються нечіткими або передбачають зміну режиму.