Як після біоатаки: в Україні випробовують новий підхід до лікування поранених, - NYT

Поранені українські військові нерідко стикаються з тяжкими інфекціями, спричиненими потраплянням ґрунту та уламків у рани після вибухів дронів. За оцінками, від 30 до 40% бійців, яких доправляють до лікарень, мають такі ускладнення. Інфекції можуть бути стійкими до антибіотиків і призводити до ампутації кінцівок та навіть смерті.

Як повідомляє The New York Times, щоб протидіяти цій проблемі, в Україні запровадили систему знезараження поранених перед госпіталізацією.

Дорога до лікарні може тривати дні, тижні або навіть місяці, пише видання. За цей час у багатьох поранених розвиваються інфекції, спричинені бактеріями, стійкими до антибіотиків. Після госпіталізації такі пацієнти можуть становити загрозу для інших через ризик поширення цих мікроорганізмів у цивільних лікарнях.

Ідея створити систему знезараження виникла у Гейлі Юрен – клінічної фармакологині та фахівчині з медицини катастроф, яка працює в Україні. Вона дійшла висновку, що ситуація найбільше нагадує наслідки атаки із застосуванням біологічної зброї.

"Якщо ми не маємо антибіотиків для лікування цих пацієнтів, то чим це відрізняється від ситуації, коли людина зазнала впливу сибірської виразки?" – зазначає вона.

За словами Юрен, лікарні вже мають протоколи на випадок лікування постраждалих від біологічної зброї, тож їх можна було застосувати в умовах війни. Вона запропонувала цю ідею головному хірургу України, а згодом заручилася підтримкою Міністерства оборони та Міністерства охорони здоров’я України.

Ініціатива стартувала у вересні біля лікарні в центральній Україні. Поранених знезаражують перед госпіталізацією: знімають забруднений одяг і пов’язки, миють антисептичним засобом і дають їм прийняти душ. Це відрізняється від звичної практики, коли військових одразу доправляють до лікарні в забрудненому одязі та використаних пов’язках, на яких можуть бути небезпечні мікроорганізми.

За словами Юрен, проблема стосується не лише України. Одна з лікарень, у якій вона працювала, розташована приблизно за 64 км від Польщі, де також лікують поранених військових. Поширення бактерій, стійких до антибіотиків, становить "величезну загрозу біологічній безпеці решти Європи", сказала вона.

Полковник армії США, головний хірург Командування спеціальних операцій у Європі, пояснив, що ці бактерії становлять загрозу для всіх.

"Якщо вони потраплять до загальної системи лікарень, то наражатимуть на небезпеку 70-річного пацієнта з пневмонією або 25-річного пацієнта з апендицитом, якщо ми не зможемо стримати їх поширення", – сказав він.

Поширення інфекцій під час війни

Інфекції завжди були проблемою під час воєн, сказав доктор Джон Голкомб, хірург у відставці, який служив в Іраку та Афганістані. За його словами, у зонах бойових дій не завжди дотримуються процедур інфекційного контролю та правил обмеження використання антибіотиків. Це сприяє появі мікроорганізмів, стійких до кількох препаратів.

"Справа не в чомусь одному. Проблема в усьому одразу. Це призводить до появи мікроорганізмів, стійких до кількох препаратів", – додав він.

Однак масштаби проблеми в Україні, як зазначається, безпрецедентні. Значною мірою це пов’язано з тим, як дрони змінили поле бою: вибухи пошкоджують тканини й кістки та заносять у рани ґрунт із бактеріями. За словами доктора Пола Поттінгера, фахівця з інфекційних захворювань Вашингтонського університету, такі мікроорганізми можуть проникати в організм через будь-яке пошкодження шкіри.

Негайне промивання рани, видалення пошкоджених тканин і нанесення антисептика могли б стримати розвиток інфекції, але під час тривалих бойових дій це рідко вдається зробити.

"Золота година" військової травматології – евакуація пораненого до місця, де йому можуть надати хірургічну допомогу протягом 60 хвилин, – фактично зникла через масове застосування дронів. Як йдеться у публікації, бійці часто проводять дні або тижні в лісосмугах та окопах. За цей час вони можуть втратити багато крові й недоїдати, через що організму складніше протистояти інфекціям. До того ж уже за вісім годин бактерії можуть утворювати на ранах біоплівки, які захищають їх від антибіотиків і перешкоджають вимиванню водою.

Медикам під час евакуації часто бракує води для промивання ран, антисептиків і діагностичного обладнання. Через це вони нерідко змушені застосовувати найсильніші антибіотики, що сприяє поширенню стійких до них бактерій.

Поки поранений проходить усі етапи евакуації, яких може бути до восьми, бактерії встигають проникнути глибше – у тканини та кістки. У результаті хірургам доводиться лікувати складні інфекції.

"Ці пацієнти дуже складні. Потрібно видалити всі інфіковані тканини. Ми проводимо масштабні операції", –розповів доктор Євген Філоненко з Вінницької обласної клінічної лікарні імені М. І. Пирогова..

Якщо інфекція вражає кістку, іноді єдиним способом зупинити її поширення стає ампутація. Коли кісткова тканина відмирає, антибіотики практично не можуть до неї потрапити через відсутність кровопостачання.

"Я ніколи не бачив нічого подібного. Було чимало випадків, коли ми буквально не могли знайти жодного препарату, яким можна було б лікувати пацієнта", – сказав доктор Пі Джей Бреннан, фахівець з інфекційних захворювань Пенсильванського університету. Він входить до групи університетських спеціалістів, які щовівторка консультують українських лікарів телефоном.

Діагностику ускладнює брак лабораторій: зразки доводиться надсилати до інших закладів, а результати можуть надходити із запізненням на кілька тижнів. За цей час у рані можуть з’явитися інші мікроорганізми.

Змиваючи війну з поранених військових

У червні в Польщі провели чотириденну репетицію експерименту за участю сил спеціальних операцій США, Польщі та Бельгії.

У приміщенні, яке спостерігачі прозвали "автомийкою", українські лікарі, медсестри та медики відпрацьовували процедуру знезараження. Вони знімали забруднений одяг і пов’язки, видаляли внутрішньовенні катетери, встановлені до прибуття в лікарню, та промивали шкіру й рани теплою водою й антисептичними розчинами. Після цього військових переміщували до стерильної зони.

Приблизно через місяць після офіційного початку ініціативи медичний персонал у наметі для знезараження на сході України вже обробив близько 150 поранених.

Щоб оцінити ефективність процедури, команда бере мазки одразу після прибуття військових, а потім – на другий і п’ятий день. Також фахівці контролюють пульс і температуру тіла та кожні два дні беруть аналізи крові, щоб виявити ознаки сепсису – небезпечної для життя реакції організму на інфекцію. За словами Юрен, результати аналізів іноді доводиться чекати, але вже отримані дані обнадіюють. Процедура має і психологічний ефект: поранені кажуть, що знову відчувають себе людьми.

"Наче ми змиваємо з них війну", – сказала вона.

Після перших обнадійливих результатів дослідники планують облаштувати пункти знезараження ще біля двох лікарень. Надалі вони хочуть запобігати інфекціям безпосередньо після поранення, не допускаючи їхнього розвитку через потрапляння ґрунту та уламків у рани.

"Я вважаю, що це дуже розумний підхід. Від самого початку ми ставитимемося до вас так, ніби ви зазнали зараження", – сказав доктор Поттінгер, сподіваючись, що досвід України використають і в інших країнах.

Війна в Україні і навчання медиків

Раніше видання Business Insider повідомляло, що через війну в Україні медиків у США тепер вчать по-новому. Якщо раніше основну увагу приділяли правильному накладанню турнікета, то тепер медиків також навчають безпечно його знімати. Це особливо важливо під час тривалої евакуації, адже неправильне зняття турнікета може призвести до втрати кінцівки.