В Україні законопроєкт №12278, який передбачає часткове посилення вимог для виходу на пенсію прокурорів, зареєстрували ще минулого року і досі не можуть ухвалити в другому читанні. Зараз краще прокурорів на пенсії живеться хіба що суддям. Але навіть судді для того, щоб отримати свої величезні довічні виплати, мають закінчити кар’єру. Прокурори можуть продовжувати працювати та паралельно з тим отримувати космічні пенсії.
При цьому низка прокурорів вийшла на пенсію ще до досягнення 40 років, а максимальний розмір пенсії становить понад 250 тис. грн (!). І це в умовах, коли абсолютна більшість українських пенсіонерів перебуває за межею бідності – розміру їхніх виплат не вистачає навіть на мінімальний набір товарів та послуг (фактична вартість споживчого кошика).
Про те, як прокурори через суди скасовували обмеження пенсій, які ввели з січня 2025-го, і як хочуть змінити правила в уряді, читайте в матеріалі OBOZ.UA.
Прокурори проти ПФУ: чому обмежити пенсії не вдалося
Колишній прокурор з Одеської області Андрій Саханов кілька тижнів тому в суді скасував обмеження своєї пенсії. У прокуратурі Саханов не працює ще з 2010-го, електронні декларації він ніколи не заповнював. А на пенсію Саханов вийшов, коли йому було близько 40 років, і тоді він мав 16 років прокурорського стажу, і цього вистачило, щоб заробити на пенсію в 251,1 тис. грн на місяць.
Ця пенсія – абсолютний рекорд. Через накопичення популістичних норм у законодавстві склалася ситуація, коли окремі силовики, вивчивши старі норми Закону “Про прокуратуру”, у судах домагаються космічних виплат.
Прокурори не найбільша група “спеціальних пенсіонерів”, однак саме вони викликають найбільший резонанс. Причина – вони можуть отримувати пенсію з молодості, продовжуючи працювати. А якщо оформити інвалідність, для пенсії достатньо мати всього 10 років стажу (цим і скористалися сотні прокурорів по всій країні).
Зараз, як розповідала на відкритій дискусії, організованій Центром економічної стратегії, перша заступниця міністра соцполітики Дарина Марчак, 18 прокурорів отримали пенсію, не досягнувши 40-річчя. При цьому середній пенсійний вік прокурора – 47 років.
Кабінет міністрів начебто вигадав, як обмежити розмір пенсій, зокрема й прокурорам. Минулого року в Законі “Про бюджет” прописали, що у 2025-му спеціальні пенсії, розмір яких перевищує 10 прожиткових мінімумів (23 610 грн), обмежуватимуть за допомогою коефіцієнтів. Коефіцієнти ввели окремою постановою уряду. В результаті всі пенсії з нового року обмежили, а максимальна пенсія скоротилася до близько 52 тис. грн на місяць (це без урахування пенсій суддів, які за законом вважаються “довічним грошовим утриманням”).
Але таке обмеження діяло недовго. Спецпенсіонери масово почали звертатися до судів. І судді почали масово скасовувати застосування коефіцієнтів. Найчастіше з таким формулюванням: Кабмін не має права змінювати умови пенсійного забезпечення, тому передбачені в постанові уряду коефіцієнти незаконні.
Напевно, уряд помилився, коли самі коефіцієнти передбачив не в законі, а в постанові. Ймовірно, це зробили для того, щоб було більше часу для підготовки рішення. Бо проєкт бюджету мали подати до Ради до 15 вересня, тоді як коефіцієнти ухвалили аж у січні вже 2025-го.
Зараз у реєстрі є близько 5766 рішень, у яких згадується зазначена постанова. Абсолютна більшість із цих рішень (як і у випадку з одеським прокурором на пенсії Андрієм Сахановим) – про скасування обмеження виплати. Щоправда, саму постанову жоден суд незаконною не визнавав, тому щоразу пенсіонери в індивідуальному порядку скасовували обмеження.
Зараз в Україні пенсію, розмір якої вищий за 23 610 грн, отримують приблизно 25 тис. осіб. При цьому лише 17,8 тис. з них із січня через коефіцієнти почали отримувати менше. Це пов’язано з умовами запровадження коефіцієнтів. Якщо пенсіонер захищав Україну (в АТО або вже під час повномасштабної війни), його пенсію не обмежували. Зазначимо, що звичайний українець, яку б зарплату він не отримував, не може отримати пенсію, розмір якої вищий за 23 610 грн (10 прожиткових мінімумів).
Однак прокурори це обмеження в судах дуже легко скасовують. У результаті на пенсії вони отримують від 60% до 90% грошового забезпечення того, хто зараз працює на його посаді (а насправді навіть більше).
“Якщо ми створюємо привілейовану касту, то зневажаємо Верховенство права на користь деяких прошарків населення, у цьому випадку на користь прокурорів, суддів і військових, які не воювали. Але ми чітко маємо уявляти, яка модель пенсійного забезпечення повинна мати привілеї на майбутнє”, – заявила на обговоренні ЦЕС Галина Третякова, голова Комітету ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів. Як приклад вона навела Естонію, яка скасувала певні пенсійні права.
Третякова пропонує залишити особливі пенсійні права для військових, які захищали країну зі зброєю в руках (і забрати привілеї у тих військових, які не захищали країну), а також для жінок, які народили та виховали дитину (наприклад, сім років вислуги за кожну дитину). Жінка, яка народила дитину і виховала її до шестирічного віку, має сім років вислуги.
Що планують зробити зі спецпенсіями?
У Верховній Раді ухвалили законопроєкт Третякової №12278 про прокурорські пенсії тільки в першому читанні. Попереду – друге читання. Цей документ передбачає, що прокурори не можуть виходити на пенсію за вислугою років, поки вони продовжують працювати. Крім того, змінюються і правила індексації пенсій. Чи вдасться парламенту проголосувати цей документ у другому читанні, невідомо.
Однак навіть якщо цей документ ухвалять, ніхто не може гарантувати, що прокурори не звертатимуться до судів та не змушуватимуть ПФУ застосувати до себе старі норми закону.
Дмитро Корсун, адвокат ЮК “Мережа права”, у коментарі OBOZ.UA зазначив: “Зважаючи на проєкти законів, які нині розглядаються у Верховній Раді, Конституційним Судом та адміністративними судами всіх інстанцій, відповідно, вже за 3-5 років такі нормативні акти будуть визнані неконституційними, протиправними та нечинними – щонайменше частково. Це призведе до повторення ситуації із законами України “Про прокуратуру” та “оживленням” минулих редакцій нормативних актів”.
Адвокат пояснює: коли вводили пільгові норми та особливі пенсійні права, це могло призвести до припливу бажаючих працювати на цих посадах. Тобто створювало те, що в судах заведено називати “легітимним очікуванням”.
Марчак під час своєї доповіді в ЦЕС пояснила логіку Мінсоцу: всі вже отримані пенсійні права мають зберігатися, однак якщо людина ще не вийшла на пенсію, то правила для неї можуть змінюватися. “Часто виникає фраза: “людина сьогодні прийшла на прокурорську службу, вона вже очікує своєї пенсії через 25 років ось у такому розмірі”. Тут можна дискутувати, але для мене це не є легітимним очікуванням. І про це говорить Європейський суд з прав людини, ми детально аналізували його статистику, але й просто здоровий глузд. Жоден роботодавець сьогодні не може пообіцяти, яким чином виглядатиме заробітна плата на його підприємстві через 25 років. Пенсія – це похідна від заробітної плати”, – каже Марчак.
Зараз в Україні діє тільки солідарна система пенсійного забезпечення. Тобто пенсії мають забезпечуватися за рахунок внесків тих, хто зараз працює. Можна порахувати, скільки працюючих із середніми зарплатами мають платити внески до Пенсійного фонду (22% від зарплати), щоб забезпечувати прокурорську пенсію, наприклад, у 251 тис. грн, як у прокурора Саханова. Такий розподіл внесків в умовах, коли більшість отримує пенсію до 5 тис. грн, щонайменше дивує.
Джерело: OBOZ.UA
