Західні Балкани – місце, де міжетнічний або територіальний конфлікт може спалахнути будь-коли, адже небезпечні настрої й досі панують у регіоні, що робить його вкрай вразливим перед намаганнями Кремля “підпалити” Європу.
Напруженість у цьому регіоні наростає. Існує “підвищений ризик” міжетнічного насильства, а Росія продовжує дестабілізувати ситуацію в регіоні. Європа боїться, що російський диктатор Володимир Путін скористається моментом подальшого “розлому” в колишній Югославії. Завдання Кремля – розпочати конфлікт, який би міг перерости у війну. І це б відволікло увагу європейців від інших важливих напрямків. Кремль спробує скористатися глибоким етнічним і релігійним напруженням, щоб розпалити подальші заворушення на Балканах, зміцнивши власні інтереси та створивши ще більше проблем на задньому дворі ЄС.
Є кілька точок, де все це може розпочатися досить швидко. Найгостріші – Боснія і Герцеговина та Косово, точніше Північне Косово, де здебільшого живуть етнічні серби. Загалом регіон складний, і найбільше його зараз дестабілізує президент Республіки Сербської Мілорад Додік, який багато років поспіль активно проводить промосковську лінію. Останнім часом він активно розкручує тему, що Республіка Сербська має виходити зі складу БіГ і треба приєднатися до Сербії. Офіційний Белград, у принципі, був би не проти, щоб Республіка Сербська приєдналася, але все ж розуміє, що це означає ще одну велику війну в Європі.
Про нинішню гостру ситуацію на Західних Балканах – у матеріалі OBOZ.UA.
Косово: російсько-сербська загроза та переживання через Україну
У колишньому регіоні Сербії й досі перебувають кілька тисяч миротворців НАТО. І не випадково, адже остання серйозна провокація тут сталася у вересні 2023 року, коли тридцять добре озброєних етнічних сербів, котрих, як стверджує Косово, забезпечила саме Сербія, здійснили напад на косовський поліцейський патруль, унаслідок чого загинуло четверо людей. Ситуація тоді розвивалася вкрай загрозливо. Сербських військових було приведено в стан підвищеної бойової готовності після того, як унаслідок заворушень, влаштованих етнічними сербами в Косові, постраждало близько 100 солдатів НАТО. Це змусило Альянс спрямувати туди ще кілька сотень миротворців. Загалом, війська НАТО з 29 країн, що входять до складу Сил для Косова, або KFOR, відіграють вирішальну роль у підтримці крихкого світу.
Сьогодні президентка Косово Вьоса Османі, яка займає високу посаду з 2021 року, ясно дала зрозуміти, що сьогодні все ще не все гаразд у відносинах із Сербією, яку вона називає “божевільним сусідом-гегемоном” і попереджає, що “загроза нової війни” реальна, посилаючись на активізацію співпраці Сербії з тим, що Османі називає “трикутником зла” — Росією, Китаєм та Іраном.
Османі стверджує, що Сербія втручалася у нещодавні загальні вибори у Косові, що “сербсько-російський гуманітарний центр” на кордоні з Косово насправді є “російським шпигунським центром” і що Москва потроїла суму, витрачену на дезінформацію на Західних Балканах, після початку війни в Україні. За інформацією британських спецслужб, Росія підтримує сербську діяльність у Косові, зокрема за допомогою розвідувальних операцій.
Президентка Косово наполягає, що Америка при Трампі — надійний союзник, але попереджає, що якщо Путін вийде переможцем із переговорів з Україною під керівництвом США, Балкани можуть стати “родючим підґрунтям” для “перетікання” військового конфлікту у цей регіон. “Якщо ці автократи, які прагнуть дестабілізації, зможуть робити все, що їм заманеться, то ситуація в цьому регіон може загостритися дуже і дуже швидко. Тому запобігання та стримування є ключовими факторами, і ми не повинні дозволяти Путіну діяти по-своєму. Вучич занадто довго танцював під дудку Путіна. Настав час вирішити, куди він хоче направити свою країну”, — каже Османі.
На сьогодні є радикальні сили, які б хотіли загострення як у самій Сербії, так і у Республіці Сербській. Зважаючи на той факт, що в Косова немає збройних сил, а є лише поліція, це дуже небезпечно. Хоча, звісно, великою мірою ситуацію рятує розміщений у країні військовий контингент НАТО. Це дуже серйозний стримувальний фактор.
Напругу між Косово і Сербією підтверджує і президент Александр Вучич, який досить часто говорить про ознаки нового конфлікту в регіоні, стверджуючи, що Косово несправедливо поводиться із сербською громадою.
“Очевидно, що Белград і Москва все ще готують кампанію насильства і провокацій. Путін явно заохочує сербів чинити тиск на уряд Косово. Росія проводить операції впливу з пропагандою війни в Сербії й відправляє зброю”, – вважає Джеймс Ставрідіс, адмірал ВМС США у відставці, колишній верховний головнокомандувач НАТО.
Боснія: Додік – головний дестабілізуючий фактор
Перейматися є через що і у Боснії і Герцеговині. Сьогодні країна розділена на три основні етноконфесійні групи – мусульман-боснійців, сербів та хорватів. Найбільший дестабілізуючий фактор – лідер боснійських сербів Мілорад Додік, союзник Росії, який неодноразово погрожував, що його напівавтономний регіон, Республіка Сербська, відокремиться від країни, а потім ця частина об’єднається з Сербією, створивши велику Сербську державу. Такий крок означав би лише одне – повноцінну війну.
Деякі ключові моменти щодо ситуації з Мілорадом Додіком. Він неодноразово демонстрував своє прагнення до зміцнення відносин з Росією, що викликає стурбованість в ЄС та США. Виступає проти євроатлантичної інтеграції Боснії і Герцеговини, заявляючи, що Республіка Сербська повинна мати можливість провести референдум щодо виходу з БіГ. Такі заяви викликають побоювання з приводу відновлення етнічних суперечок, які мали місце під час війни.
Позиція Додіка часто супроводжується антибоснійськими та антихорватськими заявами. Його політика спрямована на посилення сербської ідентичності в Республіці Сербській, що часом призводить до ескалації напруженості з мусульманами-босняками та хорватами. Додік став об’єктом санкцій з боку США та Європейського Союзу. Однак він продовжує залишатися популярним у Республіці Сербській, де його підтримують значні політичні і соціальні групи.
Політика Додіка ставить під сумнів стабільність і майбутнє Боснії і Герцеговини. Він активно виступає проти проведення реформ у країні, що ускладнює інтеграцію в ЄС і може призвести до подальшої політичної та економічної кризи. Загалом, ситуація з Мілорадом Додіком залишається складною та непередбачуваною. Його погляди і дії можуть призвести до подальшої ескалації напруженості на Балканах, а також до потенційних конфліктів з центральними інститутами Боснії і Герцеговини та міжнародним співтовариством.
Каталізатором нового напруження став вирок президенту Республіки Сербської – лідера боснійських сербів у лютому цього року засудили за статтею кримінального кодексу “Зазіхання на конституційний лад Боснії та Герцеговини” до одного року в’язниці та шестирічної заборони на політичну діяльність. Між тим Додік ще більше активізував свою “діяльність”, ініціювавши схвалення Народною скупщиною РС кількох так званих законів, втілення в життя яких фактично призведе до розвалу Боснії і Герцеговини. Представництво Інтерполу в Сараєво видало ордер на арешт Додіка та спікера скупщини Ненада Стевандича. Ігноруючи цей факт, Додік спочатку втік до Сербії, а потім через Ізраїль до Росії. У Москві він записав відео біля стін Кремля, заявивши, що диктатор Володимир Путін запросив його повернутися 9 травня. Втім в РФ Додік пробув не довго, вже через кілька днів він дав інтерв’ю одному з телеканалів, заявивши, що повертається в Баня-Луку, “столицю” Республіки Сербської. Здається, що Путін вирішив, що такий “цінний” кадр повинен “працювати” для того, для чого його і вирощували – створювати загрози для конфлікту. Тому можна очікувати, що на цей регіон очікують непрості часи, адже для чогось таки Додіка вислали з-за кремлівських стін, за які він так стрімко сховався після загрози арешту.
Сербія: країна “палає” вже багато місяців
Сьогодні і цю країну Балкан досить сильно лихоманить, що добре видно на вулицях Белграда. Все більш авторитарний уряд на чолі з президентом Олександром Вучичем зазнає серйозного випробування хвилею протестів такого масштабу, якого в Сербії ще не було і які переросли у багатотисячну акцію вже проти особисто президента. Серби вимагають нових виборів і створення перехідного уряду – вже без Вучича, який поки що не розуміє, що саме йому зробити, аби вгамувати протестувальників, яких стає дедалі більше.
Політика сьогоднішньої влади Сербії досить неоднозначна. Вучич одночасно намагається товаришувати з китайцями, американцями, росіянами та Євросоюзом. Сербському лідеру вдалося переконати всіх, що він або на їхньому боці, або на межі того, щоб укласти з ними союз. До такої незрозумілої для сербів багатовекторної політики додалася корупційна складова. Громадяни цієї країни нарешті усвідомили, що мають справу зі зрощення мафії з урядом. Що ними вже кілька десятків років правлять люди, які брешуть половині громадян, що вони йдуть у ЄС, і погані ті, хто цього не підтримує. Другим брешуть, що вони проти ЄС, бо ЄС хоче їх поневолити і відірвати від рідної Росії.
Щодо нинішніх масштабних протестів, то президент Сербії заявляє, що “іноземні агенти захопили” студентів аби ті виходити перекривати рух та блокувати державні установи”. Додавши, що протестувальники за підтримки Заходу збираються влаштувати в Сербії “кольорову революцію”. За його словами, цю інформацію йому передали представники російських спецслужб, позиції яких все ще дуже міцні у цій балканській країні. Навіщо це Заходу, коли не так давно він уклав із представниками Сербії угоду про постачання літію, питання риторичне. За нинішньої політики щодо Сербії президента США Дональда Трампа звинувачувати у масових протестах ту ж Америку також не вийде. Тому сотні тисяч людей на вулицях Белграда підступами західних спецслужб не пояснити.
Кремль б’є у кілька больових точок одночасно
Балкани завжди вважалися “пороховим погребом” Європи. Власне, коли ми говоримо про ті протиріччя, які там існують століттями, то переважно ми думаємо саме про Західні Балкани, які традиційно більш вразливі. Тож коли згадуємо про цей регіон і звіт Великої Британії про загрозу виникнення у регіоні якогось конфлікту, то якби вона заявила, що він міг би виникнути тут у 2023 році, вона б не помилилася, як і у 2022-му, і у 25-му не помилиться також. Там у будь-який момент може спалахнути цей конфлікт – таку думку в ексклюзивному коментарі OBOZ.UA висловив дипломат, посол України в Хорватії та Боснії і Герцеговині у 2010-2017 роках Олександр Левченко.
За словами дипломата, перша проблемна точка куди б’є Москва — Боснія і Герцеговина. Це федерація яка має досить складні відносини з однією із своїх частин — Республікою Сербською. Президент, якої Мілорад Додік фактично є представником Москви в Західних Балканах. Він фактично ретранслює все, що говорить Кремль, виконує все, що йому доручають з Москви. Звідти ж доручають те, щоб ситуація у регіоні була напружена. Це значить якимсь чином робити кроки, які б дестабілізували Боснію і Герцеговину в напрямку того, що начебто ця Республіка Сербська має нарешті вийти з її складу і приєднатися до Сербії.
“Зараз на Додіка і його оточення видано ордер на арешт. Тільки боснійська поліція не наважується зробити цей крок, тому що він погрожує зразу початком громадянської війни. Сьогодні всі ходять кругами навколо цього питання, як все-таки вирішити, щоб не дуже загострити ситуацію. Поки що відповіді немає. Я сам був недавно в Сараєво і відчуваю, що в них ще немає конкретного бачення, як це виконати. Є політичні сили, які готові зразу це зробити, але інші остерігаються максимального загострення ситуації. Зараз все це десь на паузі. Була надія, що Додік втече з країни, що він і зробив, і ситуація б заспокоїлася. Але ж його випхали з Москви і питання знову виникло. Та й з РФ Додіка не просто так знову направили додому, мабуть, щось таки планується росіянами”, – вважає Олександр Левченко.
Інша потенційно гаряча точка – Північне Косово. Сербія не визнає незалежність Косово. Але ж потенційний вступ до Євросоюзу, куди серби прагнуть, вимагає того, щоб Сербія визнала Косово. І ось тут на цій розтяжці працює офіційний Белград. Йдуть якісь перемовини, домовленості і так далі, а росіяни паралельно весь час намагаються підливати масло в огонь з тим, щоб там ситуація періодично загострювалася. Тому періодично тут відбуваються досить суттєві провокації, які загострюють відносини Сербії та Косово досить сильно.
“Щодо дій Росії в Західних Балканах, то за словами Олександра Левченка, росіяни виділяють значні ресурси на спеціальні розвідувальні операції, на інформаційну війну проти тих, хто хоче підтримати Україну чи Європейську єдність і так далі, розхитуючи ситуацію у Косово та БіГ. У Сербії вони намагаються бути присутніми у владі, в опозиції, в бізнесі. Росія не хоче, щоб Сербія зайняла проєвропейський вектор, європейці не хочуть, щоб вона стала чисто проросійським вектором. І очевидно, що ця боротьба, видимо, але скоріше невидимо, буде продовжуватися. Загалом ситуація не проста, але вона в Західних Балканах ніколи не була простою”, – зазначив Олександр Левченко.
Джерело: OBOZ.UA
