В Одесі під час російського обстрілу в ніч проти 1 травня загинула подружня пара: Стелла та Віктор Басенки. Подружжя було у своїй квартирі на верхньому поверсі, коли дрон прилетів у їхній будинок. Вони обоє практично все життя пропрацювали на “Укрзалізниці”.
Докладніше про це читайте у матеріалі OBOZ.UA.
“Мами й тата більше немає”
Росіяни в ніч проти 1 травня знов обстрілювали Одесу дронами. Приблизно о 23:00 оголосили повітряну тривогу, а вже близько 24:00 пролунали перші вибухи. Один із дронів влучив у триповерховий житловий будинок. Унаслідок удару зруйновано верхній поверх, усе знищено вогнем.
Нагорі жила літня пара – 69-річна Стелла Миколаївна Басенко та її чоловік, якому близько 80 років, Віктор Іванович Басенко.
Як розповіла OBOZ.UA знайома Стелли Миколаївни Тетяна Загороднюк, зазвичай пара в цей час уже перебувала на дачі.
“Стелла дуже любила землю, квіти, вони всю весну, літо й до пізньої осені жили на дачі. А цього року щось затрималися”, – каже Загороднюк. Вона згадує, що під час атаки побачила в інтернеті, куди влучив дрон.
“Я впізнала будинок Стелли та почала їй дзвонити, але ніхто не відповідав. Тоді я написала її синові, а він відповів: “Мами й тата більше немає”. Це таке горе”, – зітхає приятелька подружжя.
Разом із господарями загинув і їхній собака, вівчарка на прізвисько Джек.
Не спустилися в укриття
Одна із сусідок розповіла, що під час російських нальотів подружжя завжди спускалося в укриття, а цього разу залишилося в себе у квартирі.
“Може, спали й не чули, хто знає”, – припускає жінка.
“Віктору Івановичу вже було близько 80 років, він був набагато старший за Стеллу. Можливо, щоразу бігти вниз в укриття, а потім підніматися їм було важко”, – додає Тетяна Загороднюк.
Віктор Басенко працював на “Укрзалізниці” з 1962 року. Як повідомили у відомстві, загиблий трудився бригадиром підприємств залізничного транспорту пасажирського вагонного депо станції “Одеса-Головна”. Він пройшов шлях від слюсаря до головного інженера та заступника начальника депо. Довгий час працював начальником вагонного депо “Одеса-Мала”, а потім – пасажирського вагонного депо “Одеса-Головна”.
А Стелла Миколаївна була комірницею вокзалу станції “Одеса”. Завжди відповідальна та привітна. Працювати на залізниці вона розпочала з 2007 року. Там вона познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком.
“Стелла була дуже доброю, душевною, чуйною. Вона намагалася допомогти всім чим могла. Дуже відкрита, щира, весела. Вона чудова господиня. У будинку завжди було наготовлено, прибрано, чисто. Вона все встигала”, – згадує Тетяна.
У подружжя залишилося троє дорослих дітей і четверо онуків. Один із синів з онуком живуть в Одесі, він винаймає квартиру, тому вдома у батьків його не було.
Джерело: OBOZ.UA
