Україна готується до тиску Міжнародного валютного фонду (МВФ) щодо девальвації гривні та підвищення податків. Очікується, що конкретні дії в цьому напрямку представники фонду вчинять уже під час переговорів щодо розширеного фінансування України, які розпочались цього тижня. Проте в самій Україні не хочуть знецінювати свою валюту.
Про це повідомляє Bloomberg. Зазначається: планам МВФ може чинити опір Нацбанк, який “не хоче допускати подальшого ослаблення гривні.
“Валюта вже втратила понад 10% з жовтня, коли було скасовано фіксований обмінний курс. За словами джерел, девальвація поставить під сумнів здатність центрального банку підтримувати цінову стабільність”, – йдеться у повідомленні.
Зі свого боку, голова НБУ Андрій Пишний повідомив: роботу в рамках місії МВФ буде зосереджено “на збільшених можливостях акумулювання внутрішніх ресурсів” для покриття потреб державного бюджету. Фактично, підтвердивши інформацію Bloomberg.
“Завдання справді непросте. Ми бачимо, що у його вирішенні значну роль відіграватиме робота на внутрішньому борговому ринку”, – сказав він.
Водночас автори матеріалу підкреслюють: виконання владою України вимог фонду може вплинути не лише на економічну ситуацію у країні. Адже девальвація та високі податки “також завдадуть політичних збитків”.
Водночас, нагадали аналітики, за останніми оцінками прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, у 2025 році дефіцит українського бюджету становитиме 15 млрд доларів. Втім, визнається, цю суму названо без урахування підтримки партнерів України.
“Щоб допомогти закрити цю дірку, МВФ планує спонукати центральний банк України девальвувати гривню швидшими темпами і пом’якшити свою монетарну політику на тлі помірної інфляції. Ці кроки покликані збільшити надходження до бюджету України в національній валюті і здешевити запозичення для Мінфіну”, – резюмували аналітики.
При цьому у позиції МВФ можна знайти логіку. Адже ослаблення національної валюти справді є одним із методів наповнення державного бюджету. Річ у тім, що це збільшує доходи експортерів, а відповідно і суми сплачених ними податків:
- експортери отримують прибуток в іноземній валюті та змінюють гривню;
- що дорожча валюта, то більше гривні за неї можна отримати – отже доходи експортерів у гривні зростають, а з ними і відрахування до держбюджету.
Як повідомляв OBOZ.UA, раніше депутати Верховної Ради не змогли ухвалити в першому читанні законопроєкт про масштабне підвищення податків – не вистачило двох голосів. Документ відправили на повторне перше читання, що означає продовження процедури розгляду. Отже, запровадження нових податкових ставок затримується, а ризик недофінансування армії збільшився.
Джерело: OBOZ.UA
