Україна вже отримала $7,6 млрд із $15,6 млрд за чинною програмою МВФ (Міжнародний валютний фонд), яку вдалося успішно пройти на 8 переглядах. Однак нині готуються переговори про нову програму, адже потреба у зовнішньому фінансуванні зростає – у 2025 році вона сягне $29 млрд.
Про це розповів голова НБУ (Національний банк України) Андрій Пишний. За його словами, восьмий успішний перегляд чинної програми співпраці з МВФ – яскраве свідчення того, що країна, навіть в умовах постійної небезпеки, здатна проводити реформи, стабілізувати фінансову систему й забезпечувати довіру міжнародних донорів.
“Вісім успішних переглядів програми МВФ в умовах війни – це не просто результат. Це свідчення того, що ми провели чудову роботу”, – зазначає Пишний. Чинна програма МВФ, що триває до 2027 року, була заточена під повоєнну відбудову. Проте агресивні дії Росії та подальші обстріли української інфраструктури кардинально змінили реальність.
Як наслідок, формат програми більше не повністю відповідає потребам країни. “Ми вже почали розмірковувати над новою програмою, яка краще відповідатиме актуальним викликам”, – зазначає Пишний. Інтенсивність взаємодії з Фондом – унікальна, адже кожні три місяці – новий перегляд. Ця регулярність стала нормою, хоч, як жартує голова НБУ, “свою родину я бачу рідше, ніж колег з МВФ”.
На 2024 рік Україна очікує близько 54 мільярдів доларів зовнішнього фінансування, значна частина якого ще має бути надана. Найбільші джерела – програми ERA Loans і Ukraine Facility. Проте наступний транш від ЄС наразі призупинено через невиконання окремих реформ.
На 2025 рік уже підтверджено 22 мільярди доларів, але загальна потреба – близько 35 мільярдів. Різницю у 13 мільярдів доведеться покрити завдяки новим домовленостям. “Ми повинні уникнути емісійного фінансування бюджетного дефіциту. Саме тому критично важливо зафіксувати зобов’язання з партнерами й забезпечити повне покриття потреб”, – наголошує очільник НБУ.
Нова програма з МВФ, яка має замінити чинну, вже в процесі обговорення. Українська команда перебуває у щільній координації з фондом, формуються нові підходи, рамки та пріоритети. “Працюємо над тим, щоб уже до кінця року мати чіткі домовленості щодо нової програми”, – зазначає Пишний.
При цьому залишається важливим дотримання реформ, зокрема у сфері боротьби з корупцією. Призначення керівника Бюро економічної безпеки (БЕБ), відновлення незалежності НАБУ (Національне антикорупційне бюро) та САП (Спеціалізована антикорупційна прокуратура) – це умови, які впливають на наступні транші фінансування.
“Антикорупційна стабільність – один із ключових критеріїв довіри донорів. Ми повинні працювати на виконання усіх зобов’язань без винятку”, – каже Пишний.
Одним із нових джерел фінансування може стати програма G7 щодо використання відсотків від заморожених російських активів. За словами Пишного, ідея їхнього поступового використання вже не видається неможливою, хоча і викликає політичну дискусію. “Євро нічого не загрожує. Російська Федерація давно сама займається експропріацією європейських активів”, – додає він.
Як повідомляв OBOZ.UA раніше, приєднання держави до ЄС (Європейський Союз) означає перехід на євро. А тому Україні доведеться привести своє законодавство у відповідність до європейських стандартів.
Джерело: OBOZ.UA
