В Україні швидкими темпами зростає кількість будівельних відходів, які виникли внаслідок бойових дій – насамперед через масове застосування агресором коригованих авіабомб великої потужності. Після таких атак нічого, окрім руїн, не залишається. Що відбувається потім із відходами від руйнувань і наскільки небезпечне це будівельне сміття, читайте у матеріалі OBOZ.UA.
Реальні цифри руйнувань набагато вищі
Ще 27 вересня 2022 року було схвалено постанову Кабінету міністрів України №1073 “Про затвердження порядку поводження з відходами у зв’язку з пошкодженням (руйнуванням) будівель і споруд внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій або проведенням робіт з ліквідації їхніх наслідків”. Документ покликаний розв’язати зазначені проблеми. Але вирішуються вони, м’яко кажучи, “зі скрипом”.
Згідно з офіційними даними, зараз в Україні кількість будівельного сміття, яке з’явилось у результаті бойових дій, становить близько 700 тисяч тонн (якщо перевести цю цифру в будинки – це близько 230 п’ятиповерхівок). Але ці дані, на жаль, не мають жодного стосунку до реальності.
“Це тільки сміття, офіційно вивезене на тимчасові сховища твердих побутових відходів. Тут не враховуються пошкоджені будівлі, які не підлягають відновленню і які треба розбирати. Звісно, немає точних даних із прифронтових міст, які постійно потерпають від обстрілів: Харків, Херсон, Суми, Дніпро. Там кількість руїн зростає щодня. Я думаю, що реальна кількість відходів, які виникли внаслідок бойових дій, більша на порядок. Щонайменше”, – каже OBOZ.UA Олена Колтик, голова коаліції Ukraine Support Team, ексдиректорка департаменту з поводження з відходами та екологічної безпеки Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів.
За її словами, офіційні дані – це орієнтовна цифра зі звітів громад. “Згідно з постановою №1073, громади мають щомісяця інформувати про кількість твердих відходів, які утворюються у результаті обстрілів, але фактично більшість подає лише оціночні цифри”, – каже Олена Колтик.
Вугледар – це 190 тисяч тонн різного будівельного сміття
Утім кількість будівельного сміття, яке виникає під час руйнування тієї чи іншої будівлі, можна визначити самостійно завдяки методиці, розробленій цивільною організацією ReThink. Це своєрідний калькулятор.
Візьмемо, наприклад, стандартну панельну дев’ятиповерхівку. Будівельні норми встановлюють, що загальна площа, яку займає житловий будинок, має перевищувати 1500 квадратних метрів. Припустимо, що площа 1000 кв. м. У разі руйнування такого будинку виникає приблизно така кількість будівельного сміття:
– Загальна маса відходів від руйнувань – 2200 тонн.
– Бетон – 2050 тонн.
– Цегла – 40 тонн.
– Метали – 43 тонни.
– Віконні та дверні блоки, скло – 10 тонн.
Наприклад, якщо взяти невелике містечко Вугледар, яке до повномасштабної війни було процвітаючим населеним пунктом, містом-супутником двох прибуткових вугільних шахт. Там було 87 житлових будинків, половина з яких – п’ятиповерхівки, а решта – дев’ятиповерхові будівлі. Три школи, сім дитячих садків, одна лікарня.
Зараз Вугледар, якщо слідувати методиці ReThink, – це 190 тисяч тонн руїн. Більшість із них не розібрані. А офіційні дані свідчать про 700 тисяч тонн будівельного сміття по всій країні, що виникло внаслідок бойових дій.
До речі, за словами директора Харківського комунального підприємства з управління відходами Юрія Суярка, за весь 2023 рік на полігони для зберігання твердих відходів надійшло лише близько 8,5 тисяч тонн будівельного сміття, яке виникло через повномасштабну війну.
Руїни – це не лише корисний бетон
Відповідь на запитання, хто має займатися розбором, сортуванням та утилізацією руїн, і досі точно не незрозуміла.
“Ми приїжджаємо на самому початку, проводимо першочергові аварійно-рятувальні роботи. Все, що потім: розбір, вивезення будівельного сміття, – це завдання комунальників”, – каже OBOZ.UA заступник голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій Юрій Колесниченко.
Постанова №1073 регулює управління відходами від руйнувань та визначає уповноважені органи, які мають за це відповідати.
“У реаліях все це лягає на плечі громад, які не завжди мають на це ресурс – розібрати, відсортувати, вивезти на тимчасові полігони, передати на утилізацію або поховання. Нині вирішенню проблеми допомагають донорські програми від ООН та інших міжнародних організацій, але цього вкрай замало”, – каже Олена Колтик.
Громади часто не беруться за вирішення цього питання не лише тому, що немає можливостей та коштів, а тому, що ця справа є досить небезпечною.
“До 70% усіх зруйнованих під час бойових дій будинків вкрито шифером. Це азбест, дуже сильний канцероген. У руїнах є й інші небезпечні відходи. Ті самі батарейки, градусники зі ртуттю. Можуть бути залишки ракет із токсичним паливом. Усе це перемішано. І все це треба розібрати, розсортувати вручну. Щось потім можна відправити на вторсировину – цеглу, бетон, метал, а щось слід поховати. І хто цим займатиметься? За які гроші?” – ставить риторичне запитання OBOZ.UA Олег Листопад, експерт із питань охорони довкілля екологічного проєкту АNTS.
Справа потребує втручання екологічної прокуратури
Багато керівників громад йдуть шляхом найменшого опору, просто влаштовуючи несанкціоновані полігони твердих побутових відходів. За принципом “кінці у воду”. Іноді – у буквальному значенні цього слова.
“Згідно з постановою №1073, тимчасові полігони для зберігання твердих побутових відходів мають розміщуватися на відстані не менше 2 кілометрів від води. А у нас у Дніпрі нещодавно взяли і з будівельного сміття від підірваної дев’ятиповерхівки побудували дамби біля яхт-клубу”, – розповідає OBOZ.UA голова громадської організації SaveDnipro Ірина Черниш.
А в Ірпені, наприклад, вирішили взагалі не перейматися, і позаминулого-минулого року зсипали все будівельне сміття, яке виникло в місті після тимчасової окупації РФ, у заплаву річки Буча. Та ще й утрамбували. Місцеві жителі говорили, що через кілька років це місце ще краще втрамбується, поросте травою і буде “нормальний фундамент” для будівництва котеджів.
“В ідеалі ми маємо прагнути отримати вторинні ресурси, які будуть використовуватись у виробництві будівельної продукції. Але зараз ситуація часто потребує втручання екологічної прокуратури”, – каже Олена Колтик.
А кількість будівельного сміття внаслідок бойових дій наразі лише зростає…
Джерело: OBOZ.UA
