Обмін розвідувальними даними - щодо Ірану та інших глобальних загроз - між американськими спецслужбами, Конгресом та федеральними відомствами сповільнився, а в ряді випадків і зовсім тимчасово припинився під час другого терміну президентства Дональда Трампа. Про це пише Reuters.
Колишні чиновники та незалежні експерти зазначають, що подібні перебої можуть призвести до того, що у осіб, які приймають рішення, складеться неповне уявлення про загрози, що стоять перед країною.
Зазначається, що уповільнення обміну інформацією відбувається в той момент, коли адміністрація розглядає можливість відновлення ударів по Ірану після проміжних виборів, що відбулися у вівторок.
Проблеми виникли під час перебування Тулсі Габбард на посаді директора національної розвідки на тлі серйозних розбіжностей між її відомством і ЦРУ. Як повідомляють двоє американських чиновників, обізнаних із ситуацією, хоча після відставки Габбард у червні напруженість дещо спала, наслідки цього конфлікту відчуваються й досі.
За словами співрозмовників, минулого року ЦРУ припинило брати участь у підготовці спільних оціночних доповідей із Національною радою з розвідки (NIC) - аналітичною структурою у складі апарату директора національної розвідки (ODNI).
У результаті скоротилася кількість документів, що узагальнюють висновки розвідувального співтовариства для керівництва країни, зокрема щодо іранського напрямку. Один із представників американської розвідки зазначив, що в останні місяці ЦРУ знову почало виступати співавтором деяких оціночних матеріалів ради.
Крім того, законодавці та їхні співробітники на деякий час перестали отримувати розвідувальні зведення від апарату Габбард: це сталося одразу після військового втручання США в Іран у червні 2025 року, а також після захоплення колишнього президента Венесуели Ніколаса Мадуро в січні 2026 року.
РекламаРаніше про подібні перебої в обміні розвідувальними даними не повідомлялося.
Представниця ЦРУ Ліз Лайонс заявила, що агентство "повною мірою бере участь" у процесі підготовки розвідувальних оцінок - як у рамках щоденних брифінгів для президента (які курує апарат директора національної розвідки), так і через Національну раду з розвідки.
За словами колишніх американських чиновників, наразі група екс-співробітників відомств працює в Гуверівському інституті при Стенфордському університеті, розробляючи на двопартійній основі плани щодо реорганізації розвідувального співтовариства за наступної адміністрації. Бет Саннер, яка обіймала посаду заступниці директора національної розвідки під час першого терміну президентства Трампа, сказала:
"Усе це відбувається у надзвичайно складному світі, де особам, які визначають політику, необхідно мати глибше, тонше та цілісніше уявлення про реальність - однак насправді вони отримують дедалі менше такої інформації".
Боротьба за вплив
Важливо, що проблеми в розвідувальному співтоваристві почалися минулого року на тлі значних скорочень у відомствах, відповідальних за національну безпеку - зокрема в апараті директора національної розвідки (ODNI) та ЦРУ. Це сталося в період, коли Трамп прагнув звільнити або усунути від справ чиновників, яких він вважав нелояльними.
Деякі аналітики, які залишилися в спецслужбах, тепер намагаються не готувати оцінки, що суперечать позиції Білого дому, побоюючись політичних переслідувань.
"Аналітики продовжують виконувати свою роботу, але нинішня адміністрація Білого дому знецінила їхню працю, оскільки президент сприймає будь-яку небажану інформацію як прояв нелояльності", - заявила Джулія Керлі, колишня аналітикиня ЦРУ.
За її словами, минулого року її звільнили з Ради національної безпеки при адміністрації Трампа через те, що вона - трансгендерна жінка.
Ситуація ускладнилася тим, що чиновники охарактеризували як один із найсерйозніших конфліктів за останні три десятиліття - протистояння між двома ключовими відомствами: ЦРУ та апаратом директора національної розвідки (ODNI), створеним після терактів 11 вересня.
Видання пише, що внутрішні розбіжності - спровоковані тим, що рік тому апарат Габбард анулював допуски до секретної інформації у низки діючих та колишніх співробітників розвідки, - загострилися настільки, що голові апарату Білого дому Сьюзі Вайлс довелося кілька разів втручатися, щоб розрядити ситуацію.
Національна рада з розвідки (NIC), яка протягом десятиліть була важливим джерелом інформації для посадових осіб та законодавців, що приймають зовнішньополітичні рішення, втратила свого основного автора: минулого року ЦРУ перестало брати участь у підготовці спільних аналітичних оцінок.
Такі оцінки покликані узагальнювати позиції всіх 18 американських розвідувальних відомств, при цьому Національна рада з розвідки традиційно спиралася на аналітичні матеріали ЦРУ щодо таких напрямків, як Іран і Росія.
Хоча ЦРУ продовжує ділитися розвідувальними даними з Радою та співпрацювати з нею під час підготовки окремих доповідей, його аналітики тепер зосереджені на власних оцінках.
За словами джерел, після цих змін робота Національної ради з розвідки - яка, до того ж, зіткнулася зі скороченням штату - помітно сповільнилася. За словами п’яти діючих та колишніх посадовців, жоден з аналітичних матеріалів не був присвячений війні в Ірані.
У відповідь на прохання про коментарі представник апарату директора Національної розвідки повідомив, що обсяг оцінок, які готуються, залишається на рівні, близькому до "історичних показників". Американський чиновник зазначив:
"Хоча Тулсі не користувалася послугами Національної ради з розвідки, директор Національної розвідки Клейтон проявив себе як відповідальний керівник розвідувального співтовариства і усвідомлює важливість NIC".
Нові бар’єри
При цьому деякі колишні співробітники розвідки стурбовані тим, що між відомствами виникають нові бар’єри.
"Проблема в тому, що, вживаючи заходів, які фактично підривають інститути, що забезпечують координацію всередині розвідувального співтовариства, ви створюєте розрізнені "острівці" - і кожен може вибрати собі такий "острівець", щоб отримувати інформацію через нього", - пояснив Морган М’юр, який обіймав посаду заступника директора національної розвідки в адміністрації Байдена.
За словами джерел, апарат Габбард також припинив проводити для Конгресу брифінги, присвячені загрозам виборчому процесу у 2025 році.
Як повідомляють офіційні особи, Клейтон, який обійняв посаду директора національної розвідки в серпні, відновив практику проведення брифінгів для Конгресу з питань загроз виборам.
"Директор Клейтон, як і раніше, прагне до того, щоб апарат директора національної розвідки (ODNI) та вся розвідувальна спільнота мали ресурси, необхідні для інформування ключових осіб, які приймають рішення в уряді США, та забезпечення безпеки американських громадян", - йдеться в заяві ODNI.
В іншому випадку, що свідчить про тертя між відомствами, ФБР наприкінці минулого року на кілька тижнів припинило передавати частину розвідувальних даних Національному контртерористичному центру (NCTC). Це сталося після того, як тодішній керівник центру Джо Кент та його співробітники спробували провести розслідування обставин стрілянини, ціллю якої був засновник організації Turning Point USA Чарлі Кірк.
Керівництво ФБР заявило Кенту, що, на їхню думку, NCTC виходить за межі своїх повноважень.
Політика США
Раніше повідомлялося, що проміжні вибори до Конгресу США можуть мати серйозні наслідки для України. Зміна балансу сил у Конгресі на користь демократів потенційно може призвести до більш жорсткої політики США щодо Росії.
За словами експертів, для України на кону стоять санкції, військова підтримка та посилення ППО у разі, якщо демократи здобудуть більшість у Палаті представників і Сенаті. Однак у Трампа все ще залишиться значна частина повноважень.
Джерело: УНІАН
