Рішення президента США Дональда Трампа вивести 5 тисяч американських військових з Німеччини не мало помітного впливу на позицію європейських союзників щодо війни з Іраном.
Як пише The Hill, у Вашингтоні розраховували, що тиск підштовхне європейські країни активніше підтримати США – зокрема, допомогти з операцією з відкриття Ормузької протоки або приєднатися до дій проти Ірану. Однак у Європі, судячи з реакції політиків та експертів, мають намір продовжувати курс на зміцнення власної безпеки, а не підлаштовуватися під вимоги Трампа.
Старший директор Європейського центру при Атлантичній раді Йорн Флек зазначив, що європейці дійсно зацікавлені в розблокуванні Ормузької протоки, однак діють виходячи насамперед із власних інтересів.
"Європейці намагаються знайти способи сприяти врегулюванню та відкриттю Ормузької протоки, але це продиктовано їхніми власними інтересами. На них не впливає рішення Трампа про виведення військ", – заявив він.
Зараз найбільший американський контингент у Європі розміщений саме в Німеччині – близько 36 тисяч військовослужбовців. Там же знаходиться авіабаза Рамштайн, найбільший об’єкт США на континенті та ключовий логістичний центр американських операцій за межами Європи.
За даними видання, роздратування Трампа посилилося після того, як низка союзників по НАТО відмовилися брати участь в операції проти Ірану. Зокрема, Іспанія та Італія не дозволили використовувати свої бази для літаків, задіяних у кампанії.
Флек зазначив, що те, що відбувається, лише посилює прагнення Європи зменшити залежність від США та наростити власні військові можливості.
"Цей епізод лише посилить європейську рішучість розвивати власні оборонні можливості та зміцнювати європейський суверенітет", – вважає експерт.
На тлі зростаючих сумнівів у надійності американських гарантій Німеччина та інші країни Європи вже збільшують військові витрати. У квітні Берлін представив першу з часів Другої світової війни повноцінну військову стратегію, де Росія названа головною загрозою, а також поставлено мету створити найсильнішу армію Європи до 2039 року.
У НАТО також обережно прокоментували ситуацію. Представниця Альянсу Еллісон Харт заявила, що виведення військ підкреслює необхідність для Європи брати на себе більшу частку відповідальності за власну безпеку.
Президент Фінляндії Олександр Стубб, у свою чергу, закликав європейців "знизити градус" дискусії та висловив упевненість, що США повністю не підуть з Європи.
Держсекретар США Марко Рубіо також спробував пом'якшити ситуацію, підкресливши, що мова йде про менше ніж 14% американського контингенту в Європі, а остаточного рішення про подальше скорочення сил поки немає.
При цьому навіть серед американських республіканців ідея виведення військ викликала критику. Голова комітету Сенату з питань збройних сил Роджер Вікер і голова аналогічного комітету Палати представників Майк Роджерс заявили, що замість виведення військ Вашингтону слід було б перекинути їх ближче до східного флангу НАТО.
Європейські аналітики також зазначають, що союзникам стає дедалі складніше зрозуміти, які погрози Трампа є реальними, а які – частиною політичного тиску. Під час свого першого президентського терміну він уже обіцяв вивести майже 10 тисяч військових з Німеччини, однак тоді цей план так і не був реалізований.
За словами експерта Європейського політичного центру Пола Тейлора, додаткове роздратування в Європі викликає те, що США розпочали війну з Іраном фактично без консультацій із союзниками.
"Європейці вважають, що Трамп жодного разу не поводився з союзниками як із союзниками. Він не вірить в альянси і хоче миттєвого ефекту в стилі реаліті-шоу", – заявив Тейлор.
Конфлікт Трампа з європейськими союзниками
Крім того, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц розкритикував дії Вашингтона, заявивши, що США "принижуються перед іранським керівництвом", а сама війна була "як мінімум погано продуманою". Після цього Трамп оголосив про скорочення американської присутності в Німеччині та пригрозив подальшим виведенням військ.
У Берліні відреагували стримано. За словами експертів, німецька влада очікувала такого кроку і вважає його скоріше додатковим стимулом прискорити розвиток власної оборони.
Джерело: УНІАН